Сльота Іван Михайлович
СЛЬОТА́ Іван Михайлович (03. 12. 1937, с. Білозір’я, нині Яснозір’я Черкаського р-ну Черкаської обл. — 28. 07. 2014, Житомир) — хоровий диригент, композитор, поет, фольклорист, педагог. Чоловік В. Бартош. Народний артист УРСР (1979). Професор (2001). Член НСПУ (2003). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 2008, 2013), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2017). Закінчив Одеську консерваторію (1970; кл. А. Серебрі). Відтоді — художній керівник Поліського ансамблю пісні й танцю «Льонок» при Житомирській філармонії. Водночас викладав у Житомирських музичному училищі та педагогічному університеті (від 1991). Автор пісень «А льон цвіте», «Моє Полісся голубе», «Не згорає зоря», «Там, де ми ходили» (вірші В. Юхимовича), «Краю мій», «Ти мене замани» (вірші Г. Столярчука), «Україно, рідна Україно», «Встань, козацька слава», «Жита, жита…», «Щедрий» (вірші О. Богачука), «Хліборобська величальна», «Я люблю тебе, райдуго», «Вишивала я сину сорочку» (вірші І. Бердника), «Віконечко», «Бджоли» (вірші Д. Павличка), «Купавушка» (вірші Л. Татаренка), «Марієчка» (вірші О. Матійка), «Чайка степова» (вірші А. Славути) та ін.; обробок та гармонізацій українських народних пісень: «Ой ходить сон» (1981), «Ой зійди, зійди, ясен місяцю» (1982). Гастролював країнами СНД, у Болгарії, Польщі, Словенії, Франції. Видав книгу перекладів українською мовою віршів І. Живагіна «Очима чуткої душі» (Ж., 2004). Автор телефільмів «Різдвяні співаночки» (2006), «Син землі Тарасової» (2007). Серед учнів — Л. Михайленко, Г. Антипчук, Т. Мурашко, О. Хутнякова, І. Синельников.
Додаткові відомості
- Основні твори
- А льон цвіте. К., 1980; Нові пісні. К., 1983; Пісня моєї землі. К., 1987; З твого серця. К., 1996; Пісня моїх пісень. Ж., 1997; На синій хвилі. Ж., 2001; На перехресті. К., 2001; Хліб на рушнику. К., 2003; До вічної в світі краси! Ж., 2003; Золото зажнив’я. Ж., 2006; Автограф. Ж., 2007; Родом із села. К., 2007.
- Основні праці
- Дума наша — пісня: публіцистичні нотатки // Рад. Житомирщина. 1982, 2 лип.; Три знайомства з Михайлом Сичем // Літературна Україна. 2001, 15 лют.; Квіти на снігу // Житомирщина. 2001, 15 лют.; І буде пісня, коли мене не стане на землі // Там само. 2005, 15 січ.
Рекомендована література
- Бердник І. Пісня Яснозір’я // Хлібороб України. 1988. № 4;
- Копоть І. Пісня його пісень // Українська музична газета. 2003. № 2;
- Башинський В. Слово і музика // Самоцвіти. Ж., 2003.
Завантажити статтю
Людина 
