Стецюн Микола Григорович
СТЕЦЮ́Н Микола Григорович (28. 06. 1942, м. Артемівськ Сталінської обл., нині Бахмут Донецької обл.) — диригент, композитор, педагог. Чоловік Л. Величко-Стецюн. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член НСКУ (1976; 2004–19 — голова її Харківської обласної організації). Закінчив Харківський інститут мистецтв (1969; факультет народних інструментів, викладач В. Міхеліс; 1973, факультет композиції, викладач І. Ковач). 1969–72 — викладач Харківського культурно-освітнього училища; 1972–75 — керівник естрадного оркестру Харківського Палацу будівельників; 1975–79 — викладач Харківського інституту мистецтв; 1979–2006 (з перервою) — художній керівник, 2006–24 — керівник музичної частини Харківської філармонії.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Сюїта для оркестру народних інструментів на українські теми (1970); Концертіно для домри та баяна з оркестром (1972); Кантата для хору та симфонічного оркестру (1973); «Молодіжна увертюра» для симфонічного оркестру (1974); Соната для фортепіано (1975); Квартет у 3-х ч. (1976); Лірична фантазія на тему П. Гайдамаки «Калинонька» (1980); мюзикли «Ах та горішок», «Гаврош» (обидва — 1983), «Котигорошко» (1993, за п’єсою А. Шияна); дитяча опера «Три мішки хитрощів» (1989, за казками І. Франка); вокальний цикл «Східні романси» (1990, на вірші О. Сулейменова); концерт для гітари з оркестром «Іспанський» (1997); Варіації для гітари з оркестром на теми А. Коррелі (1999), М. Преторіуса (2000); Фантазія для альта з оркестром (2000); Фантазія для тромбона з оркестром (2001); Елегія Г. Хоткевичу для оркестру народних інструментів (2003); «Слобожанська увертюра» для симфонічного оркестру (2004); Рапсодія для цимбал з оркестром (2005); пісні на вірші Ю. Петренка, Б. Олійника, Б. Окуджави, Ю. Ентіна та ін. (зокрема «Криниченька», «Земле моя, земле», «Тільки вишні», «Розмова з містом» та ін.), музика до театральних вистав.
Завантажити статтю
Людина 
