Стратьєв Володимир Петрович

Визначення і загальна характеристика

СТРА́ТЬЄВ Володимир Петрович (06. 05. 1938, с. Павлоградські Хутори Перші Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл., нині у складі Павлограда — 22. 06. 2015, Кіровоград, нині Кропивницький) — співак (лірико-драматичний баритон), педагог. Заслужений артист УРСР (1990). Лауреат Фестивалю-конкурсу української патріотичної пісні (Івано-Франківськ, 2000). Закінчив Харківську консерваторію (1962; кл. В. Руденко-Журби). Від 1963 — соліст-вокаліст Харківської філармонії, 1974–76 — Ансамблю пісні і танцю Групи радянських військ у Німеччині, 1976–79 — Харківської, 1982–2000 — Кіровоградської філармоній. За сумісництвом від 1982 працював викладачем класу вокального співу у Кіровоградському музичному училищі, де 2005 заснував та очолив відділ сольного співу. У репертуарі — твори українських (М. Лисенка, К. Стеценка, П. Майбороди, В. Косенка, А. Штогаренка та ін.), російських (П. Чайковського, Я. Степового, С. Рахманінова, М. Римського-Корсакова), а також сучасних (К. Шутенка, А. Бабаджаняна, М. Жербіна) композиторів, українські народні пісні. Серед них — партії з опер «Тарас Бульба» М. Лисенка (Остап), «Богдан Хмельницький» (Богдан), «Назар Стодоля» (Гнат) К. Данькевича. Підготував і провів низку сольних концертів, зокрема присвячених поезії Т. Шевченка («Думи мої», 1964), українському традиційному і сучасному романсу (1973), з творів П. Чайковського (1976), С. Рахманінова (1978).

Завантажити статтю