Подлевський Володимир Тадейович
ПОДЛЕ́ВСЬКИЙ Володимир Тадейович (11. 10. 1960, смт Андрушівка, нині місто Бердичівського р-ну Житомирської обл.) — живописець. Член НСХУ (1990). Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1985; викладачі Ю. Скандаков, В. Манастирський). Працював 1985—90 у Житомирській художньо-виробничій майстерні; 1990—2001 — монументаліст Чернігівського художньо-виробничого комбінату; від 2001 — на творчій роботі в Києві. Основна галузь — станковий живопис; використовує техніку левкас. Учасник всеукраїнських, зарубіжних, міжнародних мистецьких виставок від 1990. Персональні (близько 45) — у Чернігові (1993, 1998, 2004—05, 2010, 2015, 2020), Житомирі (1994), Харкові (1995), м. Оклахома (США, 1995, 1997), Полтаві (1996), Чикаґо (шт. Іллінойс, США, 1998, 2000—01, 2006, 2010, 2016), Вашинґтоні (2001), Києві (2008—09, 2011—12, 2014, 2016—18, 2020—21), м. Віборґ (Данія, 2023—24). Деякі твори П. зберігаються в Національному музеї «Київська картинна галерея», Центрі сучасного мистецтва «Білий світ», «Kirisenko Art Gallery», Дирекції виставок Міністерства культури і мистецтв України (усі — Київ), Житомирському й Полтавському краєзнавчих, Донецькому, Харківському та Чернігівському художніх музеях, Українському інституті сучасного мистецтва, Українському національному музеї (обидва — Чикаґо), Університеті наук і мистецтв (м. Оклахома), «Sisters Art Gallery» (м. Віборґ, Данія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серії — «Український портрет» (1980–2014), «Сонячний Крим» (1988–2008), «Італійські будиночки» (1988–2013), «Перевтілення» (1993–2006), «Український всесвіт» (1993–2011), «Карнавал» (1996–2010), «Грецькі острови» (2007–15), «Портрет Індії», «Індійський океан» (обидві — 2009–23), «Архонти», «Астронавти», «Аспект» (усі — 2015–24), «Гірський лабіринт» (2017–21); «Смарагдове місто» (1990), «Село» (1991), «Долина сліпих» (1992), «Дівчина з гарбузом» (1993), «Жінка з котом» (1994), «Відлуння моєї дзвіниці» (1995), «Гурзуфська дівчина» (1998), «Сходинки до мрій», «Танок на місяці», «Вічність», «Матір» (усі — 1999), «Свято у Венеції» (2001), «Кримські будиночки» (2003), «Прелюдія» (2004), «Згадка про літо» (2005), «Великий канал» (2006), «Танок вогню» (2008), «Танок весни», «Обід художника» (обидва — 2010), «Принцеса океану», «Повернення», «Обід на три персони», «Шкільний рікша» (усі — 2011), «Острови закоханих» (2012), «Мореніст» (2013), «Заморські фрукти», «Сільські музиканти», «Годинник мого тата», «Тріо» (усі — 2014), «Ритуал», «Примирення» (обидва — 2015), «Небесний храм» (2016), «Лабіринт», «Початок» (обидва — 2017), «Повернення» (2018), «Посмішка океану» (2019); диптих «Буття» (2021), «Передвісник» (2022).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
