Прокопик Людмила Олександрівна
ПРОКО́ПИК Людмила Олександрівна (05. 08. 1954, м. Косів Станіславської, нині Івано-Франківської обл.) — майстриня художньої кераміки. Дочка О. Іщенка, дружина Я. Прокопика. Членкиня НСХУ (1987–2001). Закінчила Косівський технікум народних художніх промислів (1973; викладачі Г. Колос, В. Аронець, І. Добринов). 1973–97 працювала майстром художньої кераміки на Косівському художньо-виробничому комбінаті разом з відомими народними майстрами гуцульської кераміки — нащадками династій Цвіликів, Тим’яків. Створює тарелі, миски, баклаги, калачі, вази, набори для пиття, плесканці тощо в традиційних гуцульських кольорах, використовуючи рослинні й анімалістичні мотиви. Нині розписує кахлі та панно з плиток, набори посуду, тарілки тощо. Учасниця зональних, обласних, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1976. Персональна (спільно з чоловіком) — у Коломиї (Івано-Франківська обл., 1983). Деякі роботи зберігаються в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття в Коломиї, Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини, у музеях Івано-Франківська, Львова, Києва.