Шестакова Ніна Іванівна

ШЕСТАКО́ВА Ніна Іванівна (11. 04. 1961, Харків) — естрадна співачка. Народна артистка України (1997). Лауреатка Міжнародного вокального конкурсу (м. Ялта, нині АР Крим, 1988, 1-а премія), міжнародного фестивалю-конкурсу сучасної пісні «Пісенний вернісаж» (Київ, 1996). Закінчила Харківське культурно-освітнє училище (1980; кл. валторни), студію естрадного мистецтва Ленінградського мюзик-голлу (нині Санкт-Петербург, 1985; викладач І. Рахлін). Від 1981 (з перервою) — в Харківській філармонії. 1988–89 співала в ансамблі С. Ротару. Тривалий час працювала за кордоном. Її яскравий темперамент, пластика, артистичність створюють на сцені театр одного актора, допомагають глядачу сприймати світ більш духовним. У репертуарі — «Мрія моя» (музика В. Данченка, вірші В. Курінного), «Зачаруй» (музика і вірші Л. Дутківського), «Озвись» (музика і вірші М. Гаденка), «Мій Харків» (музика і вірші В. Корепанова), «Харків — це всі ми» (музика і вірші П. Долі), «Грона акацій» (музика В. Корепанова), «Лунала музика» (музика Н. Шестакової; обидві — вірші Л. Петрик), «Непереможна Україна» (музика В. Будейчука, вірші Л. Архіпенко), «Зорепад» (музика і вірші М. Гаденка), «Чарівна скрипка» (музика І. Поклада, вірші Ю. Рибчинського), «Стожари» (музика і вірші П. Дворського), «Грай, музико» (музика Г. Татарченка, вірші В. Крищенка), «Ave Maria» (музика Дж. Каччіні) та ін. Має фондові записи на радіо і телебаченні. Гастролювала в Канаді, Болгарії, Польщі, Греції, США, на Кіпрі. 1996 записала компакт-диски в Греції та Канаді.

Завантажити статтю