Скальський Валентин Романович

СКА́ЛЬСЬКИЙ Валентин Романович (25. 06. 1954, с. Демидівка, нині с-ще Дубенського р-ну Рівненської обл. — 29. 02. 2024, Львів) — матеріалознавець, фахівець у галузі механіки. Доктор технічних наук (2003), професор (2009), член-кореспондент НАНУ (2015). Дійсний член НТШ (2017). Заслужений діяч науки і техніки України (2013). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012), премії імені Є. Патона (2011), імені О. Лейпунського (2017) та імені Г. Карпенка (2022) НАНУ. Закінчив Львівський політехнічний інститут (1978). Працював 1978–79 на Львівському заводі радіоелектронної медичної апаратури; від 1980 — у Фізико-механічному інституті НАНУ (Львів): від 2004 — засновник і завідувач лабораторії акустико-емісійних досліджень, 2007–19 — завідувач відділу акустико-емісійного діагностування елементів, 2019–24 — головний науковий співробітник, водночас 2015–24 — заступник директора з наукової роботи; 2004–17 за сумісництвом — професор кафедри зварювального виробництва, діагностики і відновлення металоконструкцій Національного університету «Львівська політехніка»; 2003–12 за сумісництвом — професор кафедри механіки Львівського університету. Досягнув суттєвих успіхів у розробленні теоретичних основ методології кількісного визначення об’ємної пошкодженості кристалічних тіл в області пластично деформованого об’єму за параметрами сигналів акустичної емісії (АЕ). Довів, що різке зростання амплітуд сигналів АЕ на синхронно записаній з діаграмою руйнування акустограмі свідчить про початок росту макротріщини та запропонував критерій кількісної оцінки об’ємної пошкодженості. Встановив, що визначена за цим критерієм величина коефіцієнта інтенсивності напружень для різних матеріалів інваріантна щодо товщини та способу навантаження матеріалів. Отримав кількісні значення критичної величини об’ємної пошкодженості конструкційних матеріалів у зоні їх пластично деформованого об’єму, за якими настає макроруйнування. Брав участь у розробленні методу акустико-емісійного діагностування крихкого руйнування матеріалів за кількісними значеннями параметрів пружних хвиль, що супроводжують руйнування твердих тіл під впливом квазістатичного навантаження. За результатами експериментальних досліджень отримав кількісні показники критерію для різних типів конструкційних матеріалів. Це дозволило надати відповідні методичні рекомендації щодо АЕ-діагностування конструкцій тривалого експлуатування: мостів через ріки Західний Буг, Південний Буг, Прут, Дністер, Дніпро, а також шляхопроводів та транспортних тунелів, нафтотранспортного обладнання нафтопомпувальних станцій, електронно-вакуумних приладів, вінців породоруйнівного інструменту, відшарувань наплавок корпусів реакторів гідрокрекінгу нафти, якості нанесення гальванопокривів на підшипники кочення тощо. Разом зі своїми учнями отримав фундаментальні результати в галузі магнето акустичного діагностування феромагнетних елементів і виробів. Виявив невідоме раніше явище зростання активності магнетопружної акустичної емісії за впливу низьких концентрацій водню у маловуглецевих сталях, що склало основу наукового відкриття.

Завантажити статтю