Січинський Ярослав Володимирович

Визначення і загальна характеристика

СІЧИ́НСЬКИЙ Ярослав Володимирович (24. 06. 1924, Прага — 29. 08. 2015, м. Атланта шт. Джоржія, США, похований у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — архітектор, культурний і громадський діяч. Син В. Січинського, онук Ю. Сіцінського. Закінчив чеську реальну школу, Українську реальну гімназію (Модржани поблизу Праги). Як українця, 8 серпня 1944 окупанти вивезли С. на примусові роботи до Німеччини. Після війні розшукав батьків, мешкав у таборі для переміщених осіб в Ашаффенбурзі (Німеччина), де спілкувався з відомими культурними діячами О. Лятуринською, Юрієм Кленом, О. Варравою, В. Баркою. Навчався на факультеті архітектури Університету м. Дармштадт (Німеччина, 1946–49). Виїхав з батьками до США (1949). Закінчив відділення архітектури Колумбійського університету (Нью-Йорк, 1957). Автор проєкту католицької церкви св. Серця в готичному стилі (м. Нюарк, шт. Нью-Джерсі), Української Православної Церкви св. Софії в Монреалі (Канада), церковних інтер’єрів (1962–63). Від 1962 працював в американській архітектурній фірмі завідувачем відділу з проєктування споруд соціально-культурного призначення. Мешкав у м. Керґоксон, шт. Нью-Йорк. За його проєктом на міському цвинтарі м-ка Бавнд Брук 1989 встановлено пам’ятник В. Січинському. Упорядкував і передав рукописну спадщину батька до архіву Інституту українознавчих студій при Гарвардському університеті, деякі праці подарував Хмельницькій обласній універсальній науковій бібліотеці. 1960–70 був членом Товариства подолян у США при ВУАН.

Завантажити статтю