Сенютович-Бережний В’ячеслав Юрійович
СЕНЮТО́ВИЧ-БЕРЕЖНИ́Й В’ячеслав Юрійович (15. 06. 1902, маєток поблизу с. Токарі Лохвицького пов. Полтавської губ., нині Миргородського р-ну Полтавської обл. — 03. 02. 1992, м. Санта-Барбара, шт. Каліфорнія, США) — генеалог. Дійсний член НТШ (1952), член Українського генеалогічного і геральдичного товариства (1969). Закінчив Полтавську гімназію (1919). Вступив до Добровольчої армії генерала А. Денікіна, з частинами якої емігрував. Закінчив історико-філософський факультет Белґрадського університету (1925). Працював у банку. Під час 2-ї світової війни воював на боці сербів проти німців. Вивезений 1941 на роботу до Німеччини. 1947 здобув докторат в УВУ (перший український доктор з генеалогії), де став асистентом при катедрі історії України, викладав генеалогію та геральдику. Докторська дисертація «Шляхта землі Волинської та її участь у історичнім та культурнім житті Волині» залишилася у рукописі. Від 1948 — урядовець Української апостольської візитатури та архіваріус Школи східних мов у Парижі. 1952 виїхав до США. Працював у біржевій фірмі у Нью-Йорку. Автор численних розвідок, надрукованих окремо («Род Гоголей», Нью-Йорк, 1957) і у фахових виданнях — «З минулого нашої шляхти» («Рід та знамено», 1947, зошити 1–3), «Історична доля укр. боярства» (там само, зошит 3), «Гетьманська родина Виговських» («Україна», збірник 9), «Рід Гоголів на Волині» («Літопис Волині», № 1; обидва — 1953), «До родоводу Орликів» («Віра й культура», 1954, частина 11), «От Запорожской Сечи к малороссийскому дворянству» («Новик», 1954), «До родоводу Могил» («Віра й культура», 1955, частина 4), «Род Гоголей» («Новик», 1957), «Родинні зв’язки князів Несвіцьких з князями Острожськими» («Український історик», 1968, книги 17–20), «Остап Дашкович (Дашкевич) — вождь козацький» (там само, 1969, книги 21–23), «Рід і родина Виговських» (там само, 1970, книги 25–27), «Козацтво та боротьба старшини-шляхти на Гетьманщині за визнання за нею рос. урядом прав дворянства» (там само, 1973, книги 39–40; 1974, книги 41–43).
Рекомендована література
- В. Сенютович-Бережний — доктор філософії // Рід та знамено. 1947. Зошит 3;
- Падох Я. В’ячеслав Сенютович-Бережний // Свобода. 1982, 21 груд.;
- Св. п. В. Сенютович-Бережний // Там само. 1992, 1 серп.;
- Купчинський О. В. Сенютович-Бережний — історик і дослідник допоміжних (спеціальних) історичних дисциплін // Записки НТШ. 2000. Т. 240.