Сигаревич Дмитро Дмитрович
СИГАРЕ́ВИЧ Дмитро Дмитрович (29. 07. 1868, м. Заслав Подільської губ., нині Ізяслав Шепетівського р-ну Хмельницької обл. — 23. 03. 1914, Олександрівськ, нині Запоріжжя) — фольклорист, педагог, культурно-громадський діяч. Закінчив Новоросійський університет (Одеса). Будучи студентом, входив до складу місцевої «Громади», підтримував зв’язки з М. Павликом та І. Франком. До 1907 викладав російську мову в гімназії, читав публічні лекції з українознавства в університеті. Від 1907 працював директором приватної гімназії у Кам’янському Катеринославської губ. (нині Дніпропетровська обл.), від 1909 — в комерційному училищі м. Олександрівськ, 1911–14 — директор. Створив філію Товариства українських поступовців, 1912 провів підпільний порайонний український з’їзд Катеринославщини. В училищі заснував історичний гурток, досліджував з учнями стародавні кургани, збирали матеріали про козацтво. Автор нарисів з українського фольклору, зокрема про народні думи («Южные записки», 1904, № 11). Наукові дослідження: народна творчість, історія літератури.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О кобзарях. Александровск, 1909.
Рекомендована література
- Синявський А. Дмитро Сигаревич: з нагоди п’ятнадцятиріччя його смерті // Україна. 1929. Кн. 34.