Погорілівка
ПОГОРІ́ЛІВКА — група багатошарових неолітичних стоянок. Досліджена 1948 і 1949 М. Рудинським на лівому березі Десни між місцем впадіння її притоків р. Реть та Есмань поблизу с. Погорілівка Кролевецького, нині Конотопського р-ну Сумської обл. Культурні шари стоянок в урочищах Вирчище, Коса, Есмань мали потужність понад 1,5 м і містили артефакти віком від початку неоліту до ранньої бронзи (5–3 тис. до н. е.). Окрім численних крем’яних знарядь, знайдено вироби з кістки (гарпуни, лощила, наконечники списів, рибальські гачки, проколки, мотикоподібні знаряддя тощо), уламки глиняного ліпного посуду з ямково-гребінцевим орнаментом. Основне заняття жителів П. — полювання на лісових копитних (кабан, лось, олень, косуля), а також рибальство. На матеріалах стоянок поблизу с. Погорілівка виокремлено пам’ятки типу Вирчище та типу Есмань неоліту Середнього Подесення.
Рекомендована література
- Рудинський М. Погорілівка // Археол. пам’ятки УРСР. Т. 6. 1956;
- Неприна В. Неолит ямочно-гребенчатой керамики на Украине. 1976 (обидва — Київ).
Завантажити статтю
