ПОГОРІ́ЛІВКА — група багатошарових неолітичних стоянок. Досліджена 1948 і 1949 М. Рудинським на лівому березі Десни між місцем впаді­н­ня її притоків р. Реть та Есмань по­близу с. Погорілівка Кролевецького, нині Конотопського р-ну Сумської обл. Культурні шари стоянок в ур­очищах Вирчище, Коса, Есмань мали потужність понад 1,5 м і містили артефакти віком від початку неоліту до ран­ньої бронзи (5–3 тис. до н. е.). Окрім числен­них кремʼяних знарядь, зна­йдено вироби з кістки (гарпуни, лощила, наконечники списів, рибальські гачки, проколки, мотикоподібні знаря­д­дя тощо), уламки глиняного ліпного посуду з ямково-гребінцевим орнаментом. Основне заня­т­тя жителів П. — полюва­н­ня на лісових копитних (кабан, лось, олень, косуля), а також рибальство. На матеріалах стоянок по­близу с. Погорілівка ви­окремлено памʼятки типу Вирчище та типу Есмань неоліту Середнього Подесе­н­ня.