Скороходова Ольга Іванівна

СКОРОХО́ДОВА Ольга Іванівна (11(24). 07. 1911, м-ко Білозерка, нині с-ще Херсонського р-ну Херсонської обл. — 07. 05. 1982, Москва) — педагог, дефектолог. Кандидат педагогічних наук (1961). Державні нагороди СРСР. У 5-річному віці втратила зір, у 14 р. — слух. 1925—41 виховувалася у Харківській школі-лікарні для сліпоглухонімих дітей під керівництвом І. Соколянського, де їй від­новили звукову мову. 1944—48 на­вчалася у Москві. Від 1948 — науковий спів­робітник НДІ дефектології АПН СРСР. Першу її книгу «Как я вос­принимаю окружающий мир» (Москва; Ленин­град, 1947) пере­ви­дано румунською (Бухарест, 1950), польською (Варшава, 1950), німецькою (Берлін, 1951), сербською (Заґреб, 1951), чеською (Прага, 1960) мовами. Наукові дослідже­н­ня: роз­виток, вихова­н­ня та на­вча­н­ня сліпоглухих дітей.