Поліщук Олена Іларіонівна
Визначення і загальна характеристика
ПОЛІЩУ́К Олена Іларіонівна (15. 06. 1943, с. Шпиколоси Кременецького р-ну Тернопільської обл.) — майстриня народного живопису. Переможниця обласного літературного конкурсу «Жіночі історії» (2018). Відвідувала Кременецьку студію образотворчого мистецтва (керівник Л. Дробот), брала приватні уроки в художниці А. Левандовської. Закінчила факультет журналістики Львівського університету (1977). Працювала розписувачем посуду на Тернопільському порцеляновому заводі (1966–74); кореспондентом Червоноармійської районної газети (нині м. Радивилів Рівненської обл., 1974–77); інженером з наукової організації праці на Червоноармійській меблевій фабриці (1978–85); редактором г. «Сельская новь» (м. Білогірськ, 1986–96); керівником студії образотворчого мистецтва Центру дитячої та юнацької творчості в с. Мар’янівка (1996–2002; обидва — АР Крим). Від 2002 мешкає й працює в рідному селі. Створює роботи в стилі народної картини. Учасниця обласних, всеукраїнських мистецьких виставок від 1986. Персональні — у с-щі Красногвардійське (нині Курман АР Крим, 1991–92, 1994, 1996), Сімферополі (1992), Кременці (2011, 2014, 2016–17), Тернополі (2017). Деякі твори П. зберігаються в Кременецькому, Почаївському краєзнавчих музеях, Тернопільському, Сімферопольському художніх музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «На гойдалці мрій», «Чорнобильські яблука» (обидва — 1988), «Адам і Єва», «На Івана, на Купала» (обидва — 1990), «Лики світла» (1997), «Краса вища за все» (2007), «Мої думки, як шалені коні (Ой ви, думи мої, скакуни)» (2010), «Козаченьки-лелеченьки, вертайтесь додому» (2014), «Мавка і Лукаш» (2015), «Шевченко в Кременецькому ботанічному саду» (2016), «Коли закінчиться війна» (2017), «Елегія самотності» (2018).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
