Положій Віктор Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПОЛОЖІ́Й Віктор Іванович (11. 08. 1949, с. Старозінів Білопільського р-ну Сумської обл., нині зняте з обліку — 21. 05. 2004, Київ, похований у с. Ясногородка Макарівського, нині Фастівського р-ну Київської обл.) — прозаїк, літературний критик, кіносценарист. Батько Є. Положія. Кандидат філологічних наук (1983). Член НСПУ (1981). Премії імені П. Усенка (1981), імені М. Горького (1983). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Працював учителем, директором школи на Волині; науковим співробітником Інституту літератури АН УРСР (Київ); завідувачем відділу прози журналу «Київ»; від 1985 — головним редактором Київської кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка, згодом — редактором об’єднання «Земля» на цій кіностудії. Автор реалістичних та фантастичних романів, повістей, оповідань, окремі з яких перекладені англійською, іспанською, болгарською, словацькою мовами; літературно-критичного нарису «Концепция героической личности в творчестве Юрия Бондарева» (К., 1983). У фантастиці дебютував 1980 оповіданням «Щось негаразд...» у збірнику «Пригоди, подорожі, фантастика» (укладач). Йому належать кіносценарії «Вітер у дверях», «Старики в бій не йдуть», п’єса «Совки розлучаються» (усі — 2009). Твори публікували у часописах «Наука і суспільство», «Слово Просвіти» та ін., а також багатьох колективних збірниках фантастики.

Завантажити статтю