Соколов Микола Андрійович
Визначення і загальна характеристика
СОКОЛО́В Микола Андрійович (Соколов Николай Андреевич; 13(25). 09. 1855, Москва — 08(21). 05. 1908, там само) — російський лікар-хірург. Доктор медицини (1888), професор (1902). Закінчив Московський університет (1878). Відтоді працював ординатором Московського військового шпиталю, згодом — Московської лікарні для чорноробів. Від 1881 — помічник прозектора при кафедрі нормальної анатомії Московського університету. 1882 відряджений за кордон з науковою метою. 1884–85 — асистент хірургічного відділення Маріїнської лікарні у Санкт-Петербурзі; 1886–87 — у Патологоанатомічному інституті в Дерпті (нині Тарту, Естонія); 1890–94 — у Клінічному інституті у Санкт-Петербурзі. Від 1894 займався лікарською діяльністю у Москві. Від 1898 — приват-доцент Московського університету; від 1900 — екстраординарний професор кафедри хірургічної патології, від 1902 — ординарний професор шпитальної хірургічної клініки Харківського університету. 1900–03 видавав «Вестник хирургии», був редактором з хірургії «Реальной энциклопедии медицины». Наукові дослідження: хірургія ехінокока, селезінки, судинна патологія, відновна та нейрохірургія. Запропонував модифікацію шва Клаппа в хірургії варикозного розширення вен нижніх кінцівок, який використовують і нині.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Материалы к патологической гиперемии селезенки. С.-Петербург, 1888; Суставные поражения при глиоматозе спинного мозга // Врач. 1891. № 23–25; Случай множественного эхинококка брюшной полости // Хирург. вест. 1893. № 9; Оперативное образование соустия между мочеточником и мочевым пузырем. Uretero-cysto-neostomia // Мед. обозрение. 1899. № 3; К вопросу о гастроэнтеростомии по способу Подреза // Там само. № 7; О лечении брюшной водянки // Вестник хирургии. 1900. № 13.