Пучко Віталій Георгійович

ПУЧКО́ Віталій Георгійович (20. 06. 1951, Київ — 15. 08. 2014, там само) — хоровий диригент, композитор, педагог, культурний діяч. Батько Ю. Пучко-Колесник. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Закінчив факультет хорового диригування Київської консерваторії (1974; кл. Л. Венедиктова). 1976–80 — диригент-хормейстер Київської чоловічої хорової капели (нині Муніципальна чоловіча хорова капела) імені Л. Ревуцького; 1982–89 — режисер-постановник і художний керівник Тріо бандуристів та групи вокалістів при Державному комітеті з телебачення і радіомовлення УРСР. Був одним із засновників Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1989, зареєстрована 2004), тривалий час обіймав посаду її віце-президента. П. — ініціатор створення і член журі численних міжнародних фестивалів і конкурсів в Україні. Був режисером-постановником більше 100 концертів та мистецьких свят, зокрема «Пісенний вернісаж», «Українська родина» у Національному палаці мистецтв «Україна» (Київ), «Боромля» (с. Боромля Сумської обл.), «Азовські вітрила» (м. Бердянськ), «Сонячний скіф» (м. Енергодар; обидва — Запорізька обл.) та ін. 1993 організував та декілька років керував Патріаршим хором УПЦ КП за часів Патріарха Володимира (Романюка). Від 2001 викладав у педагогічному коледжі, університеті культури і мистецтв, від 2006 — спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені М. Лисенка (усі — Київ). П. — автор-упорядник Української Літургії для Патріаршого хору, автор творів для хору («Весняне» на слова В. Морданя, «Чого являєшся мені у сні» на слова І. Франка), обробок українських народних пісень для тріо бандуристів і мішаного хору.

Завантажити статтю