Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових

Визначення і загальна характеристика

ЧЕРНІ́ГІВСЬКА ОБЛАСНА́ УНІВЕРСА́ЛЬНА НАУКО́ВА БІБЛІОТЕ́КА імені Софії та Олександра Русових. Заснована у березні 1877 як громадська бібліотека, що діяла на підставі Статуту, затвердженого Міністром внутрішніх справ. Серед засновників, переважно земських гласних, службовців та членів їх родин — члени першого Правління бібліотеки П. Червінський, О. Тищинський, О. Борсук, К. Милорадович, С. Русова, а також О. Русов, О. Карпінський, І. Лизогуб, О. Ліндфорс, І. Шраг, І. Рашевський, П. Солонина, В. Хижняков, М. Константинович та ін. (загалом 50-ти осіб). В основу фонду книгозбірні були закладені особисті зібрання (книги та періодичні видання) її засновників. 1905 за участі В. Коцюбинської складений і виданий «Каталог книг Черниговской общественной библиотеки». 1922 присвоєно ім’я В. Короленка, 2023 — С. та О. Русових.

Бібліотека змінювала свій статус залежно від змін адміністративно-територіального устрою: губернська, центральна міська, центральна окружна, від 1934 — державна обласна бібліотека, від 1966 — універсальна наукова. Відтоді у ній сформувався центр методичної, бібліографічної та краєзнавчої роботи, розпочато надання відповідної допомоги книгозбірням Чернігівщини.

Під час 2-ї світової війни бібліотека, фонд (216 тис. книг) і все майно знищено. Поновила роботу з листопада 1943. У 1974 бібліотеці надано споруду колишнього Дворянського і селянського поземельного банку, який є пам’яткою архітектури, однією з перлин українського архітектурного модерну кінця 19 — початку 20 ст., де вона розташована дотепер. Приміщення бібліотеки уналежнене до туристичних об’єктів Чернігівщини.

Структура бібліотеки: 11 відділів, 1 підрозділ, сектори — вiддiл абонемента, відділ краєзнавства, відділ документiв iноземними мовами, відділ документів із гуманітарних наук, відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук, відділ мистецтв, відділ наукової інформації та бібліографії, науково-методичний відділ, відділ інформаційних технологій та електронних ресурсів, відділ зберігання бібліотечних фондів, відділ формування фондів та каталогізування, відокремлений структурний підрозділ — філія «Медична бібліотека»; сервісний центр, сектор соціокультурної діяльності, сектор інформації, редакційно-видавничий сектор, сектор електронної бібліотеки, сектор поточного комплектування фондів, обласний обмінний фонд, міжбібліотечний абонемент. Фонд становить більше 870,8 тис. документів універсального змісту, з них — 684,6 тис. книг, 176,1 тис. періодичних видань, 8119 аудіовізуальних, 1978 електронних.

Фонд рідкісних і цінних видань налічує понад 18 тис. примірників. Це видання 18–21 ст., документи з автографами видатних діячів науки та культури 20–21 ст., репринтні, факсимільні видання, а також сучасні колекції.

Довідково-бібліографічний апарат складається з електронного каталогу (нові надходження від 2001, вводиться ретроспектива), читацьких та службових паперових каталогів та картотек. Створено вебсайт, бібліотека широко представлена в блогах та соцмережах. Діють піар-офіс сучасних бібліотек Чернігівщини, регіональний тренінговий центр, інтернет-центр, інформаційний центр «Вікно в Америку», центри правової та європейської інформації, центр для людей з особливими потребами; клуб «Краєзнавець», розмовні клуби іноземними мовами, розмовний клуб «Мова чудова», мистецька вітальня, дитячий куточок «Почитайко»; відбуваються презентації книг, конференції, семінари, школи, круглі столи, виставки світлин тощо.

Бібліографія: щорічні посібники «Література про Чернігівську область», «Знаменні та пам’ятні дати Чернігівської області», покажчики «З історії Чернігівської єпархії», «Чернігівська "Просвіта"», серії біобібліографічних покажчиків «Історики та краєзнавці Чернігівщини», «Письменники Чернігівщини», «Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси», серія методичних порадників з актуальних питань роботи книгозбірень тощо.

Директори: Е. Віленська (1939–41 та 1944–48), О. Почтер (1943–44), Ф. Амчиславська (1949–51), М. Даниленко (1951–59), П. Гученко (1959–78), Л. Мазур (1978–85), П. Грищенко (1985–2010), І. Аліференко (2010–23), Ю. Соболь (від 2023).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю