Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових

ЧЕРНІ́ГІВСЬКА ОБЛАСНА́ УНІВЕРСА́ЛЬНА НАУКО́ВА БІБЛІОТЕ́КА імені Софії та Олександра Русових. Заснована у березні 1877 як громадська бібліотека, що діяла на під­ставі Статуту, затвердженого Міні­стром внутрішніх справ. Серед засновників, пере­важно земських гласних, службовців та членів їх родин — члени першого Правлі­н­ня бібліотеки П. Червінський, О. Тищинський, О. Борсук, К. Милорадович, С. Русова, а також О. Русов, О. Карпінський, І. Лизогуб, О. Ліндфорс, І. Шраг, І. Рашевський, П. Солонина, В. Хижняков, М. Кон­стантинович та ін. (загалом 50-ти осіб). В основу фонду книгозбірні були закладені особисті зі­бра­н­ня (книги та періодичні ви­да­н­ня) її засновників. 1905 за участі В. Коцюбинської складений і ви­даний «Каталог книг Черниговской обществен­ной библиотеки». 1922 присвоєно імʼя В. Короленка, 2023 — С. та О. Русових.

Бібліотека змінювала свій статус залежно від змін адміністративно-територіального устрою: губернська, центральна міська, центральна окружна, від 1934 — державна обласна бібліотека, від 1966 — універсальна наукова. Від­тоді у ній сформувався центр методичної, бібліо­графічної та крає­знавчої роботи, роз­почато на­да­н­ня від­повід­ної допомоги книгозбірням Чернігівщини.

Під час 2-ї світової війни бібліотека, фонд (216 тис. книг) і все майно знищено. Поновила роботу з листопада 1943. У 1974 бібліотеці на­дано споруду колишнього Дворянського і селянського поземельного банку, який є памʼяткою архітектури, однією з перлин українського архітектурного модерну кінця 19 — початку 20 ст., де вона роз­ташована дотепер. Приміще­н­ня бібліотеки уналежнене до туристичних обʼєктів Чернігівщини.

Структура бібліотеки: 11 від­ділів, 1 під­роз­діл, сектори — вiд­дiл абонемента, від­діл крає­знавства, від­діл документiв iноземними мовами, від­діл документів із гуманітарних наук, від­діл документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук, від­діл мистецтв, від­діл наукової інформації та бібліо­графії, науково-методичний від­діл, від­діл інформаційних технологій та електрон­них ресурсів, від­діл зберіга­н­ня бібліотечних фондів, від­діл формува­н­ня фондів та каталогізува­н­ня, від­окремлений структурний під­роз­діл — філія «Медична бібліотека»; сервісний центр, сектор соціокультурної діяльності, сектор інформації, редакційно-видавничий сектор, сектор електрон­ної бібліотеки, сектор поточного комплектува­н­ня фондів, обласний обмін­ний фонд, між­бібліотечний абонемент. Фонд становить більше 870,8 тис. документів універсального змісту, з них — 684,6 тис. книг, 176,1 тис. періодичних ви­дань, 8119 аудіовізуальних, 1978 електрон­них.

Фонд рідкісних і цін­них ви­дань налічує понад 18 тис. примірників. Це ви­да­н­ня 18—21 ст., документи з авто­графами видатних діячів науки та культури 20—21 ст., ре­принтні, факсимільні ви­да­н­ня, а також сучасні колекції.

Довід­ково-бібліо­графічний апарат складається з електрон­ного каталогу (нові надходже­н­ня від 2001, вводиться ретро­спектива), читацьких та службових паперових каталогів та картотек. Створено вебсайт, бібліотека широко пред­ставлена в блогах та соцмережах. Діють піар-офіс сучасних бібліотек Чернігівщини, регіональний тренінговий центр, інтернет-центр, інформаційний центр «Вікно в Америку», центри правової та європейської інформації, центр для людей з особливими потребами; клуб «Крає­знавець», роз­мовні клуби іноземними мовами, роз­мовний клуб «Мова чудова», мистецька вітальня, дитячий куточок «Почитайко»; від­буваються презентації книг, конференції, семінари, школи, круглі столи, ви­ставки світлин тощо.

Бібліо­графія: щорічні посібники «Література про Чернігівську область», «Знамен­ні та памʼятні дати Чернігівської області», покажчики «З історії Чернігівської єпархії», «Чернігівська "Просвіта"», серії біо­бібліо­графічних покажчиків «Історики та крає­знавці Чернігівщини», «Письмен­ники Чернігівщини», «Бібліотеки Чернігівщини на сторінках преси», серія методичних порадників з актуальних питань роботи книгозбірень тощо.

Директори: Е. Віленська (1939—41 та 1944—48), О. Почтер (1943—44), Ф. Амчиславська (1949—51), М. Даниленко (1951—59), П. Гученко (1959—78), Л. Мазур (1978—85), П. Грищенко (1985—2010), І. Аліференко (2010—23), Ю. Соболь (від 2023).