Сушарник-Кравець Анна Олександрівна
СУША́РНИК-КРАВЕ́ЦЬ Анна Олександрівна (01. 10. 1988, с-ще Смоляніново Приморського краю, РФ) — живописець. Дружина Д. Кравця. Міжнародна премія імені В. Гегамяна (2021). Членкиня НСХУ (2014). З походження українка, 1993 переїхала з родиною на батьківщину. Закінчила Камʼянець-Подільський університет за спеціальністю «реставрація творів мистецтва» (2012; викладачі Б. Негода, В. Лашко, Н. Урсу, А. Штогрин, Н. Лашко). Відтоді працювала художником у Камʼянець-Подільському історичному музеї-заповіднику. Від 2014 — на творчій роботі. Створює роботи в техніках олійного та акрилового живопису в реалістичній манері з відчутними ремінісценціями імпресіонізму. Авторка пейзажів, портретів, натюрмортів, сюжетно-тематичних композицій. Учасниця обласних, регіональних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 2012. Персональні — у Хмельницькому (2009—10), Чернівцях (2022), Камʼянці-Подільському, с. Маліївці (Хмельницька обл.; обидві — 2023). Організаторка та кураторка низки всеукраїнських виставок у Камʼянці-Подільському (від 2017), зокрема симпозіумів-пленерів «Портрет Поділля».
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Цвітуть жовті квіти» (2012), «Подільський мотив», «Стежкою до рідного дому», «Квітучий хуст» (усі — 2013), «Сад, як душа», «Гонитва за ілюзіями», «Коли весна розправить крила», «Пісня весняних дерев», «У деревах тих пісні живуть» (усі — 2021), «Таки весна», «Навпростець у літо», «У жовтому полоні» (усі — 2023), «Тарасовий день» (2024).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
