Тарнович Юліан

ТАРНО́ВИЧ Юліан (псевдоніми: Юліан Бескид, Юрій Землян, Осип Журба; 02. 01. 1903, с. Розстайне, нині Підкарпатського воєводства, Польща — 28. 09. 1977, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — журналіст, публіцист, письменник, громадський діяч. Навчався в Українському таємному університеті (1921–24) і Торговельній академії (1929–32) у Львові та на філософському факультеті Львівського університету (1933–35). Член УВО. Від 1928 вміщував публікації у студентських підпільних виданнях «Неділя» і «Бескид», від 1930 — нариси, новели, оповідання та статті, переважно на економічні та господарські теми, на сторінках майже усіх українських часописів Львова. Від 1935 — співробітник НТШ. Редактор часопису «Наш лемко», засновник «Бібліотеки Лемківщини». За переконання і активну патріотичну діяльність був ув’язнений польською владою, його тривалий час утримували у таборі Береза Картузька (нині м. Береза, Білорусь). 1940 виїхав до Кракова, де редагував «Народну бібліотеку» і тижневик «Краківські вісті». З початком німецько-радянської війни 1941 повернувся до Львова, редагував тижневики «Рідна земля», «Станіславські вісті», «Тернопільський голос», «Воля Покуття», «Стрийський голос», «Голос Підкарпаття». Писав літературні нариси і новели для щоденної газети «Львівські вісті». 1942–46 опублікував понад 500 літературних творів, частину з них — німецькою мовою. Від 1944 мешкав у Празі, Відні, Мюнхені, 1946 у м. Реґенсбурґ (Німеччина) заснував часопис «Українське слово» та велику друкарню, в якій опубліковано понад 350 тисяч аркушів українських літературних творів, а також видано матеріали і підручники для українських шкіл та тисячі особистих документів. 1948 переїхав до Торонто. У співпраці з владикою І. Борецьким видавав католицький часопис «Наша мета», редагував перший Шематизм Торонтонської єпархії. Редактор газет «Лемківщина» (1950–53), «Український робітник» (1950–55), «Лемківські вісті» (1965–70), видавець і співредактор газети «Мета» (1960–70-і pp.) та низки календарів. 1964 опублікував великий альманах «У Христовім винограднику» і «Чверть століття на владичному престолі». Як художник сворив галерею малюнків «Лемківські церкви». З ініціативи голови управи Об’єднання лемків Канади М. Маслея 1986 створено Музей лемківської спадщини імені Т.

Рекомендована література

1. Юліян Тарнович-Бескид // Наше слово. 2004, 20 трав.;
   Google Scholar Internet
2. Гелей С. Львівська комерційна академія. Л., 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю