Хорошун Леонід Петрович

ХОРОШУ́Н Леонід Петрович (25. 04. 1937, с. Любеч Любецького р-ну, нині с-ще Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 31. 12. 2019, Київ) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1979), член-кореспондент НАНУ (2000). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1988). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1959). Від­тоді працював в Ін­ституті механіки НАНУ (Київ): 1973—80 і 1982—2019 — завідувач від­ділу механіки стохастично неоднорідних середовищ, 1980—82 — за­ступник директора. Наукові дослідже­н­ня: про­гнозува­н­ня фізико-механічних властивостей композитних матеріалів стохастичної структури, механіка руйнува­н­ня однорідних і композитних матеріалів, теорія багатофазних середовищ, механіка шаруватих пластин і оболонок, концентрація напружень по­близу отворів, термодинамічні основи реології, статистична механіка. Зробив значний внесок у роз­виток низки фундаментальних напрямів механіки деформівного твердого тіла, а також електродинаміки і макро­економіки. На початку 1960-х рр. за­пропонував єдину теорію класичної термодинаміки і термодинаміки незворотних процесів, що базується на двох формах пред­ставле­н­ня приросту внутрішньої енергії системи. Побудував уточнені варіанти теорії пружних насичених рідиною середовищ, рівнянь двотемпературної тепло­провід­ності та двокомпонентних пружних сумішей. Встановлено узагальнений закон Дарсі, що враховує пружність твердої фази. Роз­робив новий метод побудови прикладної теорії шаруватих пластин і оболонок, що базується на уявлен­ні про однорідний у площині напружено-деформівний стан тонкостін­ного елемента довільної за товщиною структури. За­пропонував новий принцип побудови теорії виробничих функцій, що базується на формулюван­ні фізично наочних диференційних рівнянь динаміки виробництва у матеріальній формі для закритої й від­критої економіки, що враховують продуктивність, амортизацію і накопиче­н­ня реального капіталу.

Завантажити статтю