Тимусь Юрій Володимирович

ТИМУ́СЬ Юрій Володимирович (02. 05. 1987, с. Дітківці Бродівського, нині Золочівського р-ну Львівської обл. — 31. 03. 2022, с-ще Рибацьке Маріупольського р-ну Донецької обл., перепохований 20. 03. 2024 у м. Броди Золочівського р-ну) — військовик. Підполковник. Герой України (2024, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2022). Закінчив Харківський університет Повітряних сил імені І. Кожедуба (2008). Служив у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди» Сухопутних військ Збройних сил України. Був командиром гелікоптера Мі-8. Брав участь у миротворчих місіях у Ліберії та Конґо. Від 2014 виконував бойові завдання під час антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) здійснював оборону Києва. У лютому — березні 2022 виконав 28 бойових вильотів, знищив 3 танки, 4 БМП, 7 БТРів та близько 100 окупантів. Загинув 31 березня 2022 разом із льотчиком-штурманом Д. Бадікою і бортмеханіком І. Ваховським унаслідок влучання ворожої ракети в гелікоптер, що перевозив важкопоранених з оточеного м. Маріуполь. Понад 2 р. вважався зниклим безвісти. Окупанти з місця катастрофи забрали вертольотчиків і поховали в братській могилі в с-щі Мангуш Маріупольського р-ну. У червні 2023 тіло Юрія Тимуся унаслідок обміну було передано на підконтрольну Україні територію. Потім тривала експертиза ДНК, після якої поховано у Бродах.

Завантажити статтю