Савченко Ігор Андрійович
СА́ВЧЕНКО Ігор Андрійович (11. 10. 1906, Вінниця — 14. 12. 1950, Москва) — кінорежисер, сценарист, актор, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). Сталінська премія (1942, 1949, 1952 — посмертно). Навчався в театральній школі О. Орди-Свєтлової та виступав у театрі (Вінниця). 1925 організував (разом з В. Ейсимонтом) пересувний молодіжний агіттеатр «Червоний галстук» і з ним гастролював. Навчався в Ленінградському інституті сценічних мистецтв (нині Санкт-Петербург, 1926–29; майстерня Л. Вів’єна). 1929–30 був головним режисером і актором театрів робітничої молоді в Баку, 1932–33 — в Москві. Від 1931 працював режисером і сценаристом на кіностудіях «Азеркіно» (Баку), Міжнародної робітничої допомоги (Москва, 1933–38), Київській художніх фільмів (1938–42 і 1947–50), «Мосфільм» (1943–46). Режисер та автор сценарію: «Микита Іванович і соціалізм» (інші назви — «Загинула Росія», «Людина на землі»; у співавт., фільм не зберігся), «Люди без рук» (фільм не зберігся; обидва — 1931), «Гармонь» (1934), «Випадкова зустріч» (1936, інші назви — «Місяць травень», «Іринчин рекорд»), «Дума про козака Голоту» (1937), «Вершники» (1939), «Богдан Хмельницький», «Літа молодії» (у співавт.; обидва — 1941), новела «Левко» з «Юних партизанів» (1942), «Партизани в степах України» (1943), «Іван Нікулін — російський матрос» (1944), «Старовинний водевіль» (1946), «Третій удар» (1948, інша назва — «Південний вузол»), «Тарас Шевченко» (1951, у співавт.). 1945 у Всесоюзному інституті кінематографії С. набрав майстерню режисерів художнього фільму, яку називали «конгломератом войовничих індивідуальностей» — О. Алов, В. Наумов, М. Хуциєв, С. Параджанов, Г. Габай, Ф. Миронер, Ю. Озеров, О. Коренев та ін. Про нього знято низку документальних фільмів, зокрема «Ігор Савченко. Інтонації» (2001, режисер О. Фіалко), «Коротке життя Ігоря Савченка. Монолог про Вчителя» (2007, режисер Н. Наумова).
Рекомендована література
- Корнієнко І., Бережний М. Ігор Андрійович Савченко. К., 1963;
- Ігор Савченко: Зб. ст. і спогадів. К., 1980;
- Голинський Ю. Героїчна тема в творчості І. А. Савченка. К., 1982;
- Безручко О. І. А. Савченко: шлях від учня до вчителя // Вісн. Київ. ун-ту культури і мист-в. Сер. Мистецтвознавство. 2008. Вип. 19;
- Його ж. «Конгломерат войовничих індивідуальностей» І. А. Савченка // Там само. 2009. Вип. 20;
- Його ж. Учні кінорежисера І. А. Савченка // Культура і мистецтво у сучасному світі. 2009. Вип. 10;
- Його ж. Ігор Андрійович Савченко: шлях майстра // Мистецтвознавство України. 2009. Вип. 10;
- Його ж. Ігор Андрійович Савченко // Вітчизняна кіношкола. Режисери-педагоги. Т. 2. К., 2010;
- Його ж. Ігор Андрійович Савченко // Актуальні питання екранної творчості. Т. 3. К., 2013.
Завантажити статтю
Людина 
