Світославський Сергій Іванович
СВІТОСЛА́ВСЬКИЙ Сергій Іванович (24. 09(06. 10). 1857, Київ — 19. 09. 1931, там само) — живописець. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури (1883; викладачі В. Петров, О. Саврасов). Був вільним слухачем Санкт-Петербурзької АМ. Жив у Москві, щоліта приїздив в Україну. Від 1884 — у Києві. Член Товариства передвижників (1891–1900). Один із засновників Київського товариства художників. Брав участь у виданні сатиричного журналу «Шершень» (1905–07). Організував майстерню для учнів Київського художнього училища, яких відрахували за революційну діяльність. Член журі конкурсу проєктів пам’ятника Т. Шевченку (1913). Зображував українську природу в її тісному зв’язку з людським життям, творчо поєднував пейзажні та жанрові елементи. На початку 1920-х рр. почав втрачати зір, відтоді майже не працював. Учасник мистецьких виставок від 1884. Персональні — у Києві (1903–04, 1908, посмертні — 1951, 2003). Окремі роботи зберігаються у Національному художньому музеї України (Київ), Одеському, Вінницькому художніх музеях, Музеї історії Києва, Державній Третьяковській галереї (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «З вікна Московського училища» (1878), «Ніч» (1880-і рр.), «Подвір’я» (1884), «Дніпрові пороги» (1885), «До весни» (1887), «Садиба художника», «Весна на хуторі» (обидва — 1890-і рр.), «Воли на оранці» (1891), «Заїжджий двір у Москві» (1892), «Москва. Василій Блаженний» (1893), «Вулиця повітового міста» (1895), «Розлив Дніпра на Оболоні», «Заготівля льоду на Дніпрі» (обидва — 1900-і рр.), «Миргород» (1902), «Вечір у степу», «Зима» (обидва — 1905), «Отара в горах» (1911), «На околиці Києва», «Київ. Поділ», «Пором на Дніпрі», «Двір напровесні» (усі — 1913).
Рекомендована література
- Попова Л. Сергій Іванович Світославський. К., 1955;
- Сергій Іванович Світославський: Альбом. К., 1961;
- Огієвська І. Сергій Світославський. К., 1989;
- Онищенко В. З когорти знаменитих... // Образотворче мистецтво. 2003. № 4;
- Жбанкова О. Куренівський самітник: Життя і трагедія Сергія Світославського // Музей. провулок. 2005. № 1.