Пирожков Сергій Іванович

ПИРОЖКО́В Сергій Іванович (20. 06. 1948, Київ) — економіст, демо­граф, дипломат, організатор науки. Доктор економічних наук (1991), професор (1994), академік НАНУ (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Премія імені М. Туган-Барановського НАНУ (1998). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2008, 2018). Закінчив Київський ін­ститут народного господарства (1969). Від 1974 працював у Ін­ституті економіки АН УРСР; від 1976 — вчений секретар Від­діле­н­ня економіки, за­ступник начальника науково-організаційного від­ділу Президії АН УРСР; від 1991 — директор-організатор, директор Національного ін­ституту стратегічних досліджень при Президентові України; від 1997 — директор Національного ін­ституту українсько-російських від­носин; від 2001 — за­ступник Секретаря Ради національної без­пеки й оборони України — директор Національного ін­ституту про­блем між­народної без­пеки (усі — Київ). 2007—14 — Над­звичайний і Повноважний Посол України у Молдові. Від 2015 — віце-президент, голова Секції су­спільних і гуманітарних наук, член Президії НАНУ; водночас — завідувач кафедри статистики та економетрії Державного торговельно-економічного університету (Київ).

Досліджує про­блеми математичної демо­графії, аналізу вікової структури населе­н­ня, від­творе­н­ня трудового потенціалу, національної без­пеки. Здійснив роз­рахунки втрат населе­н­ня України під час соціальних ката­строф 1930—40-х рр. Ініціював роз­виток нового наукового напряму в демо­графічній науці — аналізу людських ресурсів з по­гляду оцінки їхніх потенційних можливостей, основ теорії трудового потенціалу як складової від­критої соціосистеми. Удосконалив методи демо­графічного про­гнозува­н­ня, об­ґрунтува­н­ня сценарії ретро­спективного та пер­спективного про­гнозів демо­графічних процесів, ви­значе­н­ня демо­графічних пер­спектив формува­н­ня ринку праці. Започаткував в Україні проведе­н­ня нової галузі знань — стратегічних досліджень, що синтезують важливі аспекти роз­витку су­спільства в контекс­ті захисту національних інтересів держави, інтересів народу й особистості. Роз­робив концептуальні під­ходи до забезпече­н­ня національної без­пеки на основі комплексної оцінки системи взаємозалежних параметрів економічної, демо­графічної, соціальної, оборон­ної політики. Започаткував наукові дослідже­н­ня цивілізаційної субʼєктності України, національної стійкості держави, що перед­бачають про­гнозува­н­ня су­спільних явищ на основі комплексної оцінки системи взаємоповʼязаних параметрів економічної, демо­графічної, соціальної, без­пекової та військової політики.

Завантажити статтю