Лужницький Олександр

ЛУЖНИ́ЦЬКИЙ Олександр (28. 09. 1940, Львів — 12. 03. 2021, м-ко Мойлан по­близу м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — педагог, громадський діяч. Син Григорія та Ніни, батько Андрія, онук Леоніда Лужницьких. Дійсний член НТШ (2009). У 1949 разом із родиною пере­їхав до США. 1961 здобув ступінь бакалавра з американської історії у Коледжі Ла Саль, 1964 — ступінь магістра зі східноєвропейської історії у Пенсильванському університеті (обидва — Філадельфія), 1968 — докторат в УВУ (м. Мюнхен, Німеч­чина). Докторська праця присвячена історії української еміграції в США. Від 1959 учителював в українських (зокрема 1964—76 — директор «Нашої української школи», 1990—2003 — директор «Нашої української рідної школи») і американських школах Філадельфії та околиць; також був ін­спектором українських шкіл у Кон­нектикуті, Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Меріленді, Вашинґтоні. Від 2005 — на пенсії. Член (1969—2010), віце-президент (2001—10) освітньої ради Українського кон­гресового комітету Америки, президент Філадельфійського осередку НТШ (2009—21). Автор багатьох праць та статей з історії українських поселень у США, зокрема «Ukrainians in Pennsylvania» («Українці в Пенсильванії», 1976), «Українці в Честері» (1978), «Українці в Перт Амбої» (1980). Спів­укладач довід­ника «A Guide to Ukrainian American Newspapers in Microform» («Довід­ник українсько-американських газет на мікроплівках», Мін­неаполіс, 1998). Спів­редактор і голова редакційної колегії Енциклопедії української діаспори округи Філадельфія.

Завантажити статтю