Ящуржинський Хрисанф Петрович

ЯЩУРЖИ́НСЬКИЙ Хрисанф Петрович (19(31). 03. 1852, с. Молодецьке Уманського пов. Київської губ., нині Уманського р-ну Черкаської обл. — осінь 1923, там само) — фольклорист, етно­граф, педагог. Закінчив Варшавський університет (1879). Від 1884 викладав у на­вчальних закладах Керчі та Сімферополя. Стояв біля витоків створе­н­ня Таврійської вченої архівної комісії (1887). Згодом пере­їхав до Одеси, де викладав в місцевому університеті. 1911 повернувся на батьківщину, де став одним із засновників Уманського крає­знавчого музею. 1913 став головою Уманського від­діле­н­ня Київського товариства охорони памʼяток старовини та мистецтва. Досліджував родильні, хрестильні, весільні, поховальні, різдвяні, весняні, купальські обряди та пісні; родин­но-побутову поезію; казки, легенди, пере­кази. Зʼясував, що для українських пісень характерна особлива любов до природи, яка простежується в символах, порівня­н­нях, уподібне­н­нях, вони від­значаються мʼ­якістю та теплотою почут­тів.