Янчук Микола Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ЯНЧУ́К Микола Андрійович (псевдоніми: Н. Корницький, Білорусин; 17(29). 11. 1859, с. Корниця, нині Стара Корниця Мазовецького воєводства, Польща — 06. 12. 1921, Москва) — мовознавець, фольклорист, етнограф, педагог, письменник. Закінчив Московський університет (1885). Від 1889 працював в етнографічному музеї, головою музично-етнографічної комісії Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії (1901–20), викладачем української та білоруської мов Московського (1919–21), професором Білоруського (1921) університетів. Також — редактор журналу «Этнографическое обозрение» (1889–1916), учасник експедиції Музично-етнографічної комісії Україною (разом з Б. Підгорецьким та О. Масловим, 1912). Укладач «Програми для збирання етнографічних відомостей» (1889), член Етнографічного (1887), драматичних письменників та композиторів (1887) та Московського археологічного (1889) товариств. Записав і видав зразки української живої народної мови — вертеп, весільні обряди, народні пісні.
Додаткові відомості
- Основні твори
- п’єси — «Пилип-музика» (на музику поклав М. Лисенко, 1887), «Вихованець» (1899), «Не поможуть і чари, як хто кому не до пари (1891), «По ярмарку», «На чужині», «Святий вечір», «Чи заробиш, чи проробиш», «Відьма».
- Основні праці
- Малорусская свадьба в Корницком приходе Константиновского уезда Седлецкой губернии. Москва, 1885; Заметка о старых рукописных песенниках, добытых из Волынской губернии // Киевская старина. 1888. № 1; Польские ученые музыканты и этнографы. Оскар Кольберг // Этнографическое обозрение. Москва, 1889. № 2; Вступительная записка об изучении народной песни и музыки и о деятельности Московской музыкально-этнографической комиссии // Труды музыкально-этнографической комиссии. Москва, 1906. Т. 1; О музыке былин в связи с историей их изучения // Русская устная словесность. Москва, 1919. Т. 2.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
