Ющенко Олександр Іванович
Ю́ЩЕНКО Олександр Іванович (02(14). 12. 1869, х. Водотеча поблизу м. Глухів, нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 13. 06. 1936, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медицини (1896), академік АН УСРР (1934). Заслужений діяч науки РСФРР (1929). Закінчив Харківський університет (1893), де відтоді й працював. Згодом — у Варшавському університеті. Від 1897 — у Петрограді (нині Санкт-Петербург): викладач Військово-медичної академії; 1901–15 — співробітник біохімічної лабораторії Інституту експериментальної медицини; від 1915 — у психіатричній лікарні. Від 1918 очолював кафедри психіатрії в університетах Тарту (Естонія), Воронежа та Ростова-на-Дону (обидва — РФ). Від 1929 — науковий співробітник, завідувач клініки неврозів Української психоневрологічної академії; водночас від 1930 — завідувач кафедри психіатрії Українського інституту удосконалення лікарів (обидва — Харків). Один із засновників біохімічного напряму в психіатрії. Наукові дослідження: зміни ферментативних та окислювальних процесів при психозах і експериментальних ендокринопатіях, травматичний невроз, прогресивний параліч, епідемічний енцефаліт. Ім’я Ю. присвоєно Вінницькій психіатричній лікарні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Юношеский прогрессивный паралич. Варшава, 1895; К вопросу о постельном содержании душевнобольных. Отдельный оттиск из журнала «Русский медицинский вестник». 1901; Сущность душевных болезней и биологохимические исследования их. С.-Петербург, 1912; Лекции по психиатрии, записанные Г. И. Шоц: В 2 ч. Москва; Ростов-на-Дону, 1923.
Рекомендована література
- Александр Иванович Ющенко // Сб. по психоневрологии, посвящ. проф. Александру Ивановичу Ющенко. Ростов-на-Дону, 1928;
- Петрюк П . Т., Петрюк А. П. Академік Олександр Іванович Ющенко: Штрихи до життєвого та наукового шляху відомого вітчизняного психіатра до 140-річчя від дня народження // Журн. психіатрії та мед. психології. 2009. № 2;
- Вчені ХДМУ.
Завантажити статтю
Людина 
