Ю́ЩЕНКО Олександр Іванович (02(14). 12. 1869, х. Водотеча по­близу м. Глухів, нині Шосткинського р-ну Сумської обл. — 13. 06. 1936, Харків) — лікар-психіатр. Доктор медицини (1896), академік АН УСРР (1934). Заслужений діяч науки РСФРР (1929). Закінчив Харківський університет (1893), де від­тоді й працював. Згодом — у Варшавському університеті. Від 1897 — у Петро­граді (нині Санкт-Петербург): викладач Військово-медичної академії; 1901–15 — спів­робітник біо­хімічної лабораторії Ін­ституту екс­периментальної медицини; від 1915 — у психіатричній лікарні. Від 1918 очолював кафедри психіатрії в університетах Тарту (Естонія), Воронежа та Ростова-на-Дону (обидва — РФ). Від 1929 — науковий спів­робітник, завідувач клініки неврозів Української психоневрологічної академії; водночас від 1930 — завідувач кафедри психіатрії Українського ін­ституту удосконале­н­ня лікарів (обидва — Харків). Один із засновників біо­хімічного напряму в психіатрії. Наукові дослідже­н­ня: зміни ферментативних та окислювальних процесів при психозах і екс­периментальних ендокринопатіях, травматичний невроз, про­гресивний параліч, епідемічний енцефаліт. Імʼя Ю. присвоєно Він­ницькій психіатричній лікарні.