Павлоградський драматичний театр
ПАВЛОГРА́ДСЬКИЙ ДРАМАТИ́ЧНИЙ ТЕА́ТР імені Б. Захави — професійний заклад театрального мистецтва. Розташований у м. Павлоград Дніпропетровської обл. у будівлі Народної аудиторії (1896, пам’ятка архітектури). Засновано 1974 як аматорська молодіжна театральна студія з ініціативи А. Реви (нині директор). Від 1980 — народний театр. 1988 присвоєно ім’я актора, режисера, театрознавця, народного артиста СРСР Б. Захави. Від 2002 — Павлоградський муніципальний театр імені Б. Захави. Від 2013 — сучасна назва. Театр є лауреатом низки фестивалів і конкурсів, зокрема й міжнародних. Серед визначних акторів — О. Гуржій, Т. Похиленко, В. Асін, В. Плахтій, Наталя та Борис Реви, Сергій, Тетяна, Андрій, Оксана Тищуки, Н. Созінова, Олександр і Ольга Дячкови, В. Бабарицький. За час своєї діяльності трупа встигла збагатити свій репертуар більш ніж сотнею творів української та світової класики і сучасних авторів епістолярного жанру. Зі значним успіхом були поставлені вистави: «А зорі тут тихі...» за однойменною повістю Б. Васильєва, «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, «Украдене щастя» І. Франка, «Скотний двір» Дж. Оруела, «Дядя Ваня» А. Чехова, «Остання жінка сеньйора Хуана» Л. Жуховицького, «Все в саду» Е. Олбі, «Мертві душі» М. Гоголя, «За двома зайцями» М. Старицького, «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, «Любов до трьох апельсинів» Л. Філатова, «Мудрець» О. Островського, «Компенсація» за кіносценарієм О. Росича «Останній забій», «Дон Кіхот» за М. де Сервантесом, «Пігмаліон» Б. Шоу, «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Продавець дощу» Р. Неша, «Прокинься та співай» М. Дярфаша, «Ласкаво просимо до Матрасентани» І. Еркеня, «Пурпурові вітрила» О. Гріна, «Медея» Л. Розумовської та ін. Нині у репертуарі — вистави «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого (прем’єра 2016), «Золотий поріг» Н. Тубальцевої, «Месьє Амількар платить» І. Жаміака (обидві — 2017), «Дячиха» Т. Сулими (2019), «Готель між двох світів» Е.-Е. Шмітта (2024; усі — режисер А. Рева), «Божа корівка рятує світ» і «Качечка-Крячечка» Н. Уварової, «Незаміжня жінка» Л. Корсунського (усі — 2017), «Моя сестра Русалонька» Л. Розумовської, «Я курча, ти курча» Б. Усачова, Ю. Чеповецького (обидві — 2018), «Нехай завжди буде тато» В. Орлова (усі — режисер Н. Рева), «Десять тисяч років до нашої ери» Ю. Васюка, «Майстри Чудес» М. Смілянської (обидві — режисер Б. Рева), «Вінні-Пух та всі-всі-всі» А.-А. Мілна (режисер Т. Тищук; усі — 2019).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
