Павлоградхіммаш
«ПАВЛОГРАДХІММА́Ш» — підприємство хімічного машинобудування. Було найдавнішим у м. Павлоград Дніпропетровської обл. (від першої половини 2020-х рр. не працює). Сформоване у радянський період на базі 4-х великих підприємств кінця 19 — початку 20 ст.: заводу Ф. Захарова, що відливав дрібні чавунні та мідні деталі для сільськогосподарських машин і побутових потреб населення (заснований 1878); бричкового заводу Торгового дому «М. Магазинер і сини» (1890); заводу з виробництва сільськогосподарських машин і реманенту (сівалки, віялки, брички, борони, кошики, граблі) німецьких підприємців Леппа і Вальмана (1899); заводу Сігала та Мошкевича (спочатку переробляло сільськогосподарську продукцію та вичиняло шкіру, від 1914 виготовляло обоз для армії і селянські брички). На початку 1920-х рр. обозний завод Сігала і Мошкевича та бричковий завод Магазинера об’єднали в Третє фабрично-заводське підприємство з виробництва дерев’яних деталей та складання ходів і бричок, а підприємства Ф. Захарова та Леппа і Вальмана — у Перший державний завод з виготовлення осей і чавунного лиття. 1924–31 — у підпорядкуванні Павлоградського промкомбінату. 1926 відкрито школу фабрично-заводського навчання.
1931 на базі Третього фабрично-заводського підприємства та Першого державного заводу створено Павлоградський обозномеханічний завод. Після реконструкції підприємство випускало телефонні та кулеметні тачанки, патронні й санітарні двоколки, кіно-радіо тачанки, військові обози, борони та шнекові навантажувачі для шахт Донбасу. У 2-й половині 1930-х рр. на новому проммайданчику введено в експлуатацію зварювальний, колесошиновальний, кузовий, деревообробний і сушильний цехи. З наближенням фронту у вересні 1941 Павлоградський обозно-механічний завод евакуйовано спочатку в с. Похвистнево Куйбишевської обл., а потім — у м. Балашов Саратовської обл. (обидва — РФ). Там підприємство випускало обозно-транспортне спорядження для армії. Восени 1943 його повернуто в Павлоград. Одночасно з випуском основної продукції на заводі почали виготовляти предмети побутового вжитку: табуретки, дитячі коляски, вішалки для одягу. Наприкінці 1940-х рр. освоєно виробництво волокуш різної вантажопідйомності, корчувальних борон, зерноочисних та ін. сільськогосподарських машин. Від 1956 — Павлоградський завод сільськогосподарського машинобудування. Виробляли зернонавантажувачі ЗП-40, подрібнювачі грубих кормів ІГК-30, універсальні навісні волокуші ВНУ-3.
Від 1959 — Павлоградський завод хімічного машинобудування. Освоєно випуск хімічного устаткування з алюмінію, нержавіючих і вуглецевих сталей. На початку 1960-х рр. діяли цехи: хімобладнання, механо-пресовий, деревообробний, ливарний, ремонтно-інструментальний. Для потреб хімічної промисловості виготовляли ректифікаційні колони, реактори, ємності, теплообмінники, для виробництва мінеральних добрив — комплектні технологічні лінії, трубні збірки, для тваринницьких комплексів — динамічні сітчасті фільтри. 1969 створено нові зразки машин і апаратів, зокрема пластинчато-ребристі теплообмінники, установки для зберігання і перекачування розчинників. У 1970-х рр. побудовано нові складальний та інженерно-лабораторний корпуси; розроблено 19 дослідних зразків хімобладнання, освоєно 13 нових видів продукції. Від 1996 — ВАТ «Павлоградхіммаш». Тоді ж підприємство у значних кількостях виробляло кожухотрубчасті теплообмінники, ємнісне обладнання різних марок і характеристик, посуд із нержавіючої сталі.
Від 2017 — ПрАТ «П.». Останнім часом підприємство випускало металеві баки, резервуари і контейнери, духові шафи, печі та пічні пальники, промислове холодильне і вентиляційне устаткування тощо.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
