Кобилянський Люцій (Луцій) Ремігійович
КОБИЛЯ́НСЬКИЙ Люцій (Луцій) Ремігійович (1855, м. Золотоноша, нині Черкаська обл. — 15. 03. 1941, Прага) — лікар, культурно-громадський діяч, музикознавець. Доктор філософії. Закінчив класичну гімназію в Житомирі (1871), медичний факультет Університету св. Володимира в Києві (1877). У 1872–74 співав у хорі М. Лисенка, зокрема брав участь в аматорських виставах його оперет «Чорноморці» (1872) і «Різдвяна ніч» (1874) як хорист і танцюрист. Належав до київської «Громади». Від 1877 працював на Кавказі військовим лікарем, згодом — губернським медичним інспектором, установив дружні взаємини з грузинськими культурними діячами. Періодично приїжджав до Києва, зустрічався з М. Лисенком, який у листі до Г. Маркевича від 25 липня 1903 клопотався про запрошення К. до Полтави на всеукраїнське свято з нагоди відкриття памʼятника І. Котляревському. Під час роботи помічника міського лікаря в Баку К. разом з І. Черняхівським організував 1903 великий український концерт, присвячений 35-річчю творчої діяльності М. Лисенка (відбувся в залі місцевого Громадського зібрання за участі хору, оркестру та солістів; К. виголосив доповідь про музичну і громадську діяльність ювіляра). Після 1905 — голова товариства «Просвіта» у Баку, опікувався культурно-мистецькою діяльністю українців на Кавказі. З початком 1-ї світової війни був мобілізований до російської армії. Як лікар 8-ї Сибірської стрілецької дивізії Західного фронту у серпні 1917 був обраний від Всеукраїнської ради військових депутатів до складу УЦР у Києві. Належав до Партії українських соціалістів-революціонерів. 1918–20 — на дипломатичній роботі (радник Посольства України в Туреччині). Від вересня 1920 — політемігрант у Чехо-Словаччині. Працював лікарем, 1923–24 — завідувач санаторію у с. Кваси (нині Рахівського р-ну Закарпатської обл.). Член Товариства українських лікарів у Чехо-Словаччині. Співпрацював з Українським робітничим університетом, що діяв від 1927 при Українському інституті громадознавства у Празі способом заочного навчання (з єдиним факультетом суспільних наук): написав курс лекцій «Українська музика», розісланий 1931 студентам. У 1930-х роках працював в Українському історичному кабінеті у Празі.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Спомини про М. В. Лисенка (з приводу перших роковин смерти батька української музики) // ЛНВ. 1913. Кн. 12; Пам’яті М. Лисенка // Воля. Відень, 1920. № 11; Микола Лисенко: Біогр. нарис. Л., 1930.