Шевченко Олексій Володимирович

ШЕВЧЕНКО Олексій Володимирович (14. 09. 1938, м. Тальне Київської обл., нині Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 24. 11. 2012, Київ) — матеріало­знавець, хімік. Доктор хімічних наук (2008). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991). Закінчив Київський політехнічний ін­ститут (1961). Працював 1963—2012 в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): від 1996 — провід­ний науковий спів­робітник. Наукові дослідже­н­ня: фізико-хімічний аналіз багатокомпонентних систем оксидів вищої вогнетривкості; роз­робле­н­ня технології оксидних керамічних матеріалів складного хімічного складу на основі оксидів цирконію, гафнію, алюмінію, РЗЕ з нанокри­сталічних та поліфракційних порошків. Пр.: Полиморфные превращения окислов редкоземельных элементов при высоких температурах // Изв. АН СССР. Неорган. материалы. 1974. Т. 10, № 8 (спів­авт.); Взаимодействие HfO₂ с оксидами лантана, празеодима и неодима при высоких температурах // Там само. 1984. Т. 20, № 9 (спів­авт.); Технология формирования градиентных оксидных композитов // Порошковая метал­лургия. 1999. № 3/4; Гидротермальные технологии в материаловедении // Неорганическое материаловедение. Основы науки о материалах. Т. 2. К., 2008; Прозрачная керамика на основе оксидов лантаноидов ит­триевой под­груп­пы, ит­трия и скандия // Порошковая метал­лургия. 2010. № 9/10 (спів­авт.); Біо­імплантати на основі ZrO₂, стійкі до процесу старі­н­ня // Сучасні про­блеми фізичного матеріало­знавства. 2012. № 21 (спів­авт.).

Завантажити статтю