Поліщук Йосип Адамович
Визначення і загальна характеристика
ПОЛІЩУ́К Йосип Адамович (18. 11. 1907, с. Користова Старокостянтинівського пов. Волинської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 1978, Київ) — лікар-психіатр. Доктор медичних наук (1956), професор (1956). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Київський медичний інститут (1931). Працював лікарем. 1934–41 — у 1-му Харківському медичному інституті, водночас — старший науковий співробітник, завідувач психіатричного відділення Українського психоневрологічного інституту (Харків). Від 1944 — у Київському інституті удосконалення лікарів: 1954–78 — завідувач кафедри психіатрії, 1959–61 — декан, 1961–66 — проректор з наукової роботи; водночас 1944–50 — старший науковий співробітник відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології АН УРСР (Київ). Наукові дослідження: етіологія, патогенез, генетика, клініка та лікування психічних хвороб, зокрема шизофренії та депресивного психозу. Довів важливу роль гіпо- і гіперенергізму в енергетичному обміні хворих на шизофренію і маніакально-депресивний психоз, описав синдром вітальної астенії, узагальнив біохімічні порушення при психічних хворобах, розвинув гіпотезу мультифакторіального генезису шизофренії та принципів детоксикації в процесі лікування, класифікував психопатологічні синдроми. 2007 у Києві видано «Вибрані праці» вченого.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Значення вчення І. П. Павлова для психіатрії. К., 1953; Алкоголізм та боротьба з ним. К., 1954; Неврози, запобігання та лікування. К., 1958; Шкідливий вплив алкоголю на потомство. К., 1962; Биохимические синдромы в психиатрии. К., 1967; Психічне здоров’я. К., 1975; Шизофренія. К., 1976; Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека. Москва, 1979; Клиническая генетика в психиатрии. К., 1981 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
