Положій Володимир Степанович

ПОЛОЖІ́Й Володимир Степанович (18. 07. 1940, м. Пологи Запорізької обл. — 06. 03. 2016, Дніпро) — архітектор, живописець. Член НСАУ (1974). Заслужений архітектор України (2004). Закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту (1968). Працював 1968–74 головним художником Дніпропетровська (нині Дніпро); 1975–91 — начальником відділу технічної естетики Українського інституту з проєктування металургійних заводів; від 1991 — у науково-виробничій фірмі «Укрбудпроєкт»; від 2002 — доцент кафедри дизайну Придніпровської академії будівництва та архітектури (усі — Дніпропетровськ); від 2011 — засновник і завідувач кaфeдри дизайну Дніпропетровської філії Університету «Україна». Серед реалізованих проєктів — готель «Дніпропетровськ» (початок 1970-х рр.), інтер’єри театру опери і балету (1974), пам’ятники М. Ломоносову (1971), лікарю М. Семашку, воїнам-автомобілістам (обидва — 1977), льотчикам 17-ї Повітряної армії («Літак-МіГ-19ПМ», 1985), Т. Шевченку (1992), промисловцю О. Полю (2002), футбольному воротарю С. Перхуну (2005), військовий меморіальний комплекс на вулиці Янтарна (1983), меморіальні дошки хірургу Д. Чухрієнку на фасаді будинку Дніпропетровської медичної академії (2003), письменнику В. Чапленку на будинку на проспекті К. Маркса (нині Д. Яворницького, 2005) у Дніпропетровську, пам’ятник загиблим хімікам у м. Дніпродзержинськ (нині Кам’янське, 1987), меморіали на честь воїнів 2-ї світової війни у селах Бровахи Корсунь-Шевченківського (нині Черкаського) р-ну Черкаської обл., Орлівщина Новомосковського та Поливанівка Магдалинівського (нині Самарського) р-нів Дніпропетровської обл., меморіальна дошка Л. Курбасу у Відні (1998). Виконав портрети інженерів Ф. Розенталя та В. Колесникова, журналіста М. Нечипоренка, низку цікавих жіночих портретів та ін. 2000 у відділі мистецтв обласної наукової бібліотеки відбулася персональна виставка живопису П.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю