Полянський Олександер
ПОЛЯ́НСЬКИЙ Олександер (11. 04. 1890, с. Веряця, нині Берегівського р-ну Закарпатської обл. — 18. 01. 1950, Прага) — український письменник, педагог, громадський діяч. Був головою мукачівської «Просвіти», засновником спілки «Учительська громада», редактором місячника «Учительський голос» (1929–39), автором підручників для народних шкіл, книжки «Оповідання ловця» (1925) та збірки віршів для молоді. Один із засновників літературного альманаху «Трембіта» (1927). Писав карпаторусинським діалектом. П. займав проукраїнську позицію (тобто розглядав карпаторусинів як частину української спільноти), належав до місцевого керівництва Української соціал-демократичної партії. Перед анексією Підкарпатської Русі Угорщиною переїхав до Праги.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Оповѣданя ловця. Уж., 1925.
Рекомендована література
- Antonín Hartl. Pozdravení Rusínů. Výbor z literatury podkarpatoruské 1920–1935. Bratislava, 1936.