Чорній Степан
ЧОРНІ́Й Степан (26. 08. 1918, с. Підберізці, нині Львівського р-ну Львівської обл. — 31. 12. 1980, с-ще Брокпорт, шт. Нью-Йорк, США) — мово-, літературо- та театрознавець, актор. Дійсний член НТШ Америки. Професор Нью-Йоркського університету (1965—71) та УВУ (м. Мюнхен, Німеччина, 1976—1980). Закінчив гімназію (1937) та університет (1951) у Львові. 1940—42 служив у радянській армії. 1943—44 викладав у Сухумській жіночій школі (нині Абхазія, Грузія) і працював актором Державного театру Абхазії. 1944 повернувся до Львова. 1944—56 — актор Державного драматичного театру імені М. Заньковецької. Зіграв ролі у пʼєсах «Маруся Богуславка» І. Нечуя-Левицького, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Учитель танців» Лопе де Веги та ін. Від 1951 викладав українську мову та літературу в середній школі. Згодом, перебуваючи у Німеччині у складі делегації радянських вчителів, попросив і отримав статус біженця. 1960 емігрував до США. 1966 здобув докторат. Відтоді працював директором Рідної школи імені Т. Шевченка в Рочестері (шт. Нью-Йорк). Володів німецькою, англійською, польською, російською та білоруською мовами. Автор шкільних підручників з граматики української і англійської мови, зокрема «Граматика української мови: Фонетика і морфологія. Синтакса» (Мюнхен, 1979), монографій «Карпенко-Карий і театр» (Мюнхен, 1978), «Український театр і драматургія» (Мюнхен; Нью-Йорк, 1980).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Історія української літературної мови ХХ сторіччя. Мюнхен, 1975; Драматичні твори Василя Чапленка // Чапленко В. Збірник з нагоди 75-ліття. Нью-Йорк, 1975; Театральні ідеї та естетичні принципи Карпенка-Карого // Театр як доля. Кіровоград, 2012.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
