Чебанов Валентин Анатолійович

ЧЕБА́НОВ Валентин Анатолійович (29. 11. 1974, Харків) — хімік. Доктор хімічних наук (2010), професор (2012), член-кореспондент НАНУ (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2019). Закінчив Харківський університет (1996), де й працює за сумісництвом: від 2012 — завідувач кафедри прикладної хімії. Від 1999 — у Науково-технологічному комплексі «Інститут монокристалів» НАНУ: 2002–10 — вчений секретар, 2011–14 — заступник генерального директора з наукової роботи, 2014–17 — в. о. генерального директора, від 2017 — перший заступник генерального директора з наукової роботи НТК та директор Інституту хімії функціональних матеріалів (до 2024 — Науково-дослідне відділення хімії функціональних матеріалів), водночас 2008–22 — завідувач лабораторії фізико-хімічних процесів, від 2023 — завідувач відділу органічної та біоорганічної хімії. Ініціював широке використання в Україні некласичних методів активації хімічних і фізико-хімічних процесів — мікрохвильового й ультразвукового випромінення, що дозволило розвинути новий напрям у розробленні функціональних матеріалів. Провадить роботи з розроблення неорганічних і гібридних органо-неорганічних сорбційних матеріалів для селективного вилучення важких металів та радіонуклідів, дослідження новітніх супрамолекулярних систем типу «гість–хазяїн». Під його керівництвом виконують повний цикл фундаментальних і прикладних досліджень від синтезу компонентів та самих супрамолекулярних комплексів до вивчення їх структури, стабільності та факторів, що впливають на вивільнення молекул «гостя». Розроблення відповідних препаратів та їх польові випробування дозволили створити нові матеріали, які застосовують у сільському господарстві. Також наукові інтереси пов’язані із вивченням нових фото- та радіочутливих органічних сполук для подальшого створення фотохромних матеріалів і візуальних індикаторів радіоактивності. Ще один важливий науковий напрям — реалізація ключових етапів створення сучасних матеріалів фармацевтичного призначення, таких як розвиток можливостей органічної хімії у напрямах пошуку нових органічних реакцій і новітніх методів синтезу, зручних та доступних реагентів і каталізаторів; встановлення тонкої хімічної структури сполук, дослідження їх біологічної активності та аналіз кореляцій структура-властивості; цілеспрямований дизайн лікоподібних молекул; розроблення компонентів та технологій лікарських засобів, напівпромислових технологій для фармації та їх подальше масштабування. Разом із колегами відкрив і детально дослідив декілька нових органічних реакцій, що призводять до утворення біологічно активних сполук. Спільно з С. Десенком уперше запропонував та розвинув стратегію керування хемоселективністю багатокомпонентних реакцій та концепцію реакцій, що перемикаються.

Завантажити статтю