Чайковський Едуард Феліксович
ЧАЙКО́ВСЬКИЙ Едуард Феліксович (17. 11. 1921, с. Іванівка Проскурівського пов. Подільської губ., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 30. 01. 1984, Харків) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1967), професор (1970). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1982). Закінчив Харківський університет (1952), де 1955–61 й працював. 1961–76 — заступник директора Всесоюзного НДІ монокристалів, 1976–84 — заступник генерального директора НВО «Монокристалреактив» (Харків). Наукові дослідження: рентґено-структурний аналіз; поверхнева іонізація та електронна спектроскопія. Один із засновників нового напряму у фізиці та технології тонких плівок — одержання плівок пучків іонів, що осаджуються з підвищеною енергією.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рентгенографические исследования кинетики реактивной диффузии в системе Al-Sb // Физика твердого тела. 1959. Т. 1, вып. 6; Об энергии адсорбции при ионизации атомов на поверхности металла // Докл. АН СССР. 1960. Т. 153, № 2; Кинетика распада твердого раствора Na у поверхности кристалла CsJ // Изв. АН СССР. Сер. физ. 1977. Т. 41, № 11; Разработка новых сцинтилляционных материалов на основе соединений АIIBVI с изовалентным активатором // Там само. 1979. Т. 46, № 6; Влияние дислокаций на термоэлектронную эмиссию монокристаллов вольфрама // Письма в Журнал технической физики. 1979. Т. 5, № 15; Осаждение алмазных пленок из ионных пучков углерода // Кристаллография. 1981. Т. 26, № 1.
Завантажити статтю
Людина 
