Самусєв Федір Опанасович
Визначення і загальна характеристика
СА́МУСЄВ Федір Опанасович (19. 09. 1913, с. Ново-Ропськ Новозибківського пов. Чернігівської губ., нині Новий Ропськ Брянської обл., РФ — 26. 11. 1985, Київ) — живописець. Член НСХУ (1945). Закінчив Пензенське художнє училище (1937; викладач І. Горюшкін-Сорокопудов), Київський художній інститут (1945; викладач О. Шовкуненко). Під час 2-ї світової війни навчався в Самарканді (Узбекистан), куди було евакуйовано заклад. Учасник обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставок від 1945. Працював у жанрах станкової картини, портрета, плаката. Твори С. вирізняються високою майстерністю та професіоналізмом. Деякі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному музеї Т. Шевченка (обидва — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Подвиг сержанта Приходька», «На рідній землі» (обидва — 1945), «Успіх» (1954), «Доярка» (1957), «М. Пимоненко» (1958), «М. Лисенко» (1959), «Двічі Герой Соціалістичної Праці Г. Буркацька», «Автопортрет» (обидва — 1960), «Останні промені. Київ» (1961), «Г. Майборода», «Сталевар з “Більшовика”» (обидва — 1963), «Така її доля», «Герой Радянського Союзу С. Тутученко» (обидва — 1964), «Маруся Чурай» (1965), «Вартові неба» (1967), «Роздуми, пошуки» (1969), «Зодчі» (1970–71), «Академік Г. Писаренко», «Льотчик-винищувач» (обидва — 1976).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
