Святовець Віталій Федорович

СВЯТОВЕ́ЦЬ Віталій Федорович (13. 07. 1933, с. Ве­прик Новобасанського, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл. — 04. 12. 2017, с. Горішнє Залуч­чя Снятинського, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.) — літературо­знавець, прозаїк, журналіст. Кандидат філологічних наук (1973). Член НСПУ (1993). Премія імені Ю. Шкрумеляка (1998). Закінчив Київський педагогічний ін­ститут (1955). Учителював; був кореспондентом пере­яслав-хмельницької ра­йон­ної газети (Київська обл., 1955—64), завідувачем від­ділу журналу «Радянська школа» та від­повід­альним секретарем журналу «Українська мова і література в школі» (1964—69); від 1969 працював у Київському університеті імені Т. Шевченка: завідувач кафедри гуманітарних дисциплін під­готовчого факультету (1976—86), доцент кафедри теорії і практики партійно-радянської преси, історії літератури і журналістики, періодичної преси (1986—2003), кафедри видавничої справи та редагува­н­ня (2003—04). За сумісництвом — завідувач кафедри україно­знавства Національної академії оборони України (Київ, 2003—07). С. — майстер художньої деталі. Досліджував про­блеми історії і теорії літератури, художньої та публіцистичної майстерності, методики викла­да­н­ня літературо­знавчих предметів у середній та вищій школі. Спів­автор посібників для старшокласників і абітурієнтів «Українська література» (1995; 1996), «Українська література» (1998), «Іспит з української літератури» (2003). Уклав та написав перед­мови і коментар до зі­бра­н­ня творів Л. Боровиковського, П. Грабовського, Лесі Українки, І. Цюпи, В. Бичка. Укладач «Словника образотворчих засобів. Тропи та стилістичні фігури» (2003), «Словника художніх засобів і тропів» (2011). Видав збірки етюдів та оповідань «Алгоритми вихова­н­ня» (1989), легенд і бувальщин за народними мотивами «Як Бог добирає пару» (1995), «Зоря над Віфлеємом» (1997). Автор книг оповідань, казок та повістей для дітей «Стежка, якою ходять гриби» (1988), «Алгоритми вихова­н­ня» (1989), «Якби дерева говорили» (1991), «На білому острові» (1992), «Коник із золотим оком» (2000; усі — Київ), що мають педагогічне спрямува­н­ня, виховують любов до фауни і флори. Окремі твори пере­кладені англійською, російською, казахською та чеською мовами.

Завантажити статтю