Українська пресова служба (Берлін)
УКРАЇ́НСЬКА ПРЕ́СОВА СЛУ́ЖБА — інформаційне бюро. Створене ОУН в Берліні найімовірніше 1930 для інформативно-політичної діяльності. Від 1931 видавало бюлетені «Українська Пресова Служба» та «Ukrainischer Pressedienst» українською і німецькою мовами відповідно. До 1934 їх редагував М. Селешко, від 1937 — В. Стахів (німецькомовний часопис), А. Луців (українськомовний; виходив із підзаголовком «Українське видання. Заступництво на Німеччину»). 1938 організовано 3-й відділ У. п. с. — Націоналістичну пресову службу, що очолював О. Чемеринський. У її редакції працювали також В. Стахів, Б. Кордюк, І. Ґабрусевич, М. Прокоп; 1939 переведено до Рима, де нею до арешту ґестапо 1943 керував Є. Онацький. Бюлетень друкували із змінною періодичністю: двічі на місяць, кілька разів на тиждень, щоденно. Перерва в його виданні тривала орієнтовно від середини 1934 до середини 1938 і пов’язана зі згортанням діяльності українських націоналістичних інституцій у Німеччині та вимогою очільникам ОУН покинути країну після підписання німецько-польського договору про ненапад. Перше число за 1938 з’явилося 23 вересня. Бюлетені розмножували на циклостилі; адміністратор видання (наприкінці 1930-х рр. — Є. Стахів) їх надсилав і розносив по різних офіційних бюро в Берліні, відправляв до Південної Америки й Канади. Загалом У. п. с. охопила своїми зв’язками майже всі країни світу, організувавши оперативне функціонування інформаційної служби: устатковано постійні пункти в Нідерландах, Швейцарії, Італії, Австрії, Китаї (м. Харбін). Її кореспонденти діяли в Туреччині, Ірані, Іраку, Іспанії, Болгарії, Югославії, Угорщині, Румунії, Норвегії, Фінляндії. Видання «Українська Пресова Служба» обслуговувало понад 70 українських пресових органів у світі. Бюлетені «Ukrainischer Pressedienst» розсилали до всієї німецької преси, впливових політичних діячів та організацій і урядів тих держав, до яких можна було звертатися німецькою мовою, та дипломатичною поштою до німецьких амбасад у світі, також і до СРСР. Матеріали видання забезпечували активну популяризацію українського питання у світі, максимально охоплюючи актуальні політичні, культурні, наукові та економічні теми, пов’язані з українською проблематикою на етнічних землях і еміграції.
Рекомендована література
- Книш З. Б’є дванадцята (Спогади й матеріяли до діяння ОУН напередодні німецько-московської війни 1941 р.). Торонто, [Б. р.]; Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. К., 1995;
- Кулеша Н. Українська преса у Німеччині 1919–1945 рр.: формування та функціонування. Л., 2009.