Серажим Катерина Степанівна
СЕРАЖИ́М Катерина Степанівна (04. 12. 1951, с. Василів Білоцерківського р-ну Київської обл.) — фахівець у галузі стилістики та журналістикознавства. Доктор філологічних наук (2003), професор (2004). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2009). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1974). Учителювала (1974–85); працювала в Українському поліграфічному інституті (Львів, 1986–94); від 1994 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: 2005–22 — професор кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Керівник та організатор етнографічної музичної студії ансамблю «Катруся» (від 2000), студентського літературно-мистецького гурту «Калина» (2009–22). Наукові дослідження: тексто-, дискурсо-, журналістико-, літературознавство, видавнича справа та редагування.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лексичні засоби стилістики. Л., 1995; Фразеологічні засоби стилістики. Л., 1995; Фонетичні засоби стилістики. К., 1996; Морфологічні засоби стилістики. К., 1996; Стилістичне використання засобів словотвору. К., 1996; Редакційно-видавнича справа: досвід, проблеми, майбутнє. К., 1997 (співавт.); Текстологія: елементи тексту і апарат видання. К., 1998; Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики). К., 2002; 2010; Текстознавство: Підруч. К., 2008; 2012; Редагування довідкової літератури: Навч.-метод. посіб. К., 2012; Літературне редагування: Навч.-метод. посіб. К., 2012.
Рекомендована література
- Карпенко В. О. Текст і дискурс: єдність і протилежність // Наук. зап. Ін-ту журналістики. К., 2003. Т. 10;
- Михайлин І. Л. Катерина Серажим: журналістика як дискурс // Михайлин І. Л. Журналістська освіта і наука. С., 2009;
- Клічак В. Калинові мости пані Катерини // Слово Просвіти. 2011. № 48;
- Морозова Д. Катерина Серажим: справжнє навчання не закінчується за межами аудторії // Освіта України. 2011. № 93–94;
- Наукові читання Інституту журналістики: Присвячено 60-літтю від дня народж. К. С. Серажим, 4 груд. 2011 р. К., 2012. Вип. 18.