Сливка Володимир Юлійович
СЛИ́ВКА Володимир Юлійович (21. 04. 1943, с. Котельниця, нині Мукачівського р-ну Закарпатської обл. — 26. 05. 2004, Ужгород) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1983), професор (1985). Заслужений діяч науки і техніки України (1993). Державні премії УРСР (1989) та України (2001) в галузі науки і техніки. Орден «За заслуги» 3-го (1995) та 2-го (1998) ступенів. Закінчив Ужгородський університет (1965), де від 1968 й працював: від 1973 — завідувач проблемної лабораторії синтезу і комплексних досліджень властивостей нових напівпровідникових речовин складного складу, 1983–2004 — завідувач кафедри фізики напівпровідників, водночас 1986–88 — проректор з наукової роботи, 1988–2004 — ректор. Наукові дослідження стосувалися проблем фізики напівпровідників і діелектриків. Отримав значні результати в галузі фізики та технології халькогалогенідних кристалічних і склоподібних матеріалів; вивчивши низку нових сполук, встановив взаємозвʼязок структурних особливостей і спектрів елементарних збуджень різної природи. Трагічно загинув за незʼясованих обставин. 2005 на корпусі фізичного факультету встановлено меморіальну дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сложные халькогениды и халькогалогениды. Л., 1983; Анаксидные материалы для электронной техники. Л., 1989; Сегнетоэлектрики семейства Sn2P2S6. Свойства в окрестности точки Лифшица. Л., 1994; Твердотельные оптические фильтры на гиротропных кристаллах. К., 1998; Основи кристалографії та кристалохімії (Закони, визначення, положення, поняття): Навч. посіб. Уж., 2001; Optical and photoelectric spectroscopy of photorefractive Sn2P2S6 // J. Phys.: Condens. Matter. 2006. Vol. 18 (усі — співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
