Смолін Михайло Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

СМО́ЛІН Михайло Дмитрович (24. 04. 1923, м. Владикавказ, Пів­нічна Осетія, РФ — 06. 01. 2010, Київ) — матеріало­знавець, фізик. Доктор технічних наук (1968), професор (1988). Закінчив Ленін­градський університет (нині Санкт-Петербург, 1955). Працював 1957—99 в Ін­ституті про­блем матеріало­знавства НАНУ (Київ): 1976—91 — завідувач від­ділу фізичного матеріало­знавства тугоплавких сполук, 1991—92 — провід­ний науковий спів­робітник, 1992—99 — головний науковий спів­робітник. Наукова діяльність: теоретичні дослідже­н­ня фізичної природи електрон­них властивостей твердих тіл; екс­периментальне ви­вче­н­ня електричних, термо­електричних, гальвано- і термомагнітних властивостей високотемпературних сполук металів з бором, халькогенами, азотом, киснем, воднем та ін. неметалами і створе­н­ня на їх основі нових матеріалів для сучасної техніки.

Пр.: Применение методов электро­проводности и электропереноса для ис­следования двухфазных сплавов // Вест. АН УССР. 1974. № 3; Электро- и теплофизические свойства сплавов системы TiC_xN_1-x, Zr_xN_1-xC // Изв. АН СССР. Неорганические материалы. 1978. Т. 14, № 12; Толстопленочная микроэлектроника. К., 1983; Пере­мен­ные толстопленочные резисторы. К., 1980; Физическое материаловедение в СССР. К., 1989; Температурная зависимость удельного электросо­противления метал­лов и метал­лоподобных соединений с простым и сложным законом дис­персии // Электрон­ное строение и свойства тугоплавких соединений и метал­лов. К., 1995 (усі — спів­авт.).

Є. С. Кирилюк, І. Є. Красікова

Завантажити статтю