Сорін Леонід Олександрович
СО́РІН Леонід Олександрович (31. 12. 1919, м. Іркутськ, РФ — ?) — матеріалознавець, фізик. Доктор технічних наук (1973). Закінчив Московський університет (1941). Працював 1946–50 в Інституті атомної енергії АН СРСР (Москва); 1952–54 — у Кримському педагогічному інституті (Сімферополь); 1954–55 — в Інституті механізації та електрифікації сільського господарства АН Білоруської РСР (Мінськ); 1955–61 — у Коломенському педагогічному інституті (Московська обл.); 1961–63 — в Інституті автоматики; 1963–68 — завідувач лабораторії матеріалів квантової електроніки, 1968–74 — завідувач однойменного відділу Інституту проблем матеріалознавства АН УССР (обидва — Київ). Наукова діяльність: технологічні роботи у галузі створення монокристалів для квантових парамагнітних підсилювачів і генераторів; дослідження властивостей парамагнітних монокристалів методом електронного парамагнітного резонансу; вивчення досконалості кристалічних структур залежно від методу механічного оброблення, умов пресування, термооброблення.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О структуре молекул и твердых тел // Порошковая металлургия. 1967. № 1; Парамагнитный резонанс ионов группы железа в монокристаллах периклаза // Там само. 1967. № 2; О некоторых электрофизических свойствах гексаборидов РЗМ // Докл. АН СССР. 1968. № 6; Введение в радиoспектрoскoпию парамагнитных мoнoкристаллoв. К., 1969; Оптические исследования парамагнитных монокристаллов, облученных γ-лучами // Редкоземельные металлы и их соединения. К., 1970 (усі — співавт.).