Стародуб Валерій Петрович
Визначення і загальна характеристика
СТАРОДУ́Б Валерій Петрович (08. 07. 1944, с-ще Перечин, нині місто Ужгородського р-ну Закарпатської обл. — червень 2000, Ужгород) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1999). Закінчив Ужгородський університет (1969), де відтоді й працював. Від 1987 — в Ужгородському відділенні Інституту ядерних досліджень АНУ; від 1992 — в Інституті електронної фізики НАНУ (Ужгород): провідний науковий співробітник. Наукові дослідження: спектроскопія атомів і молекул, газові лазери, елементарні процеси у плазмі, діагностика низькотемпературної плазми.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Возбуждение щелочно-земельных атомов электронным ударом. Стронций // Оптика и спектроскопия. 1973. Т. 35, вып. 6 (співавт.); Возбуждение щелочно-земельных атомов электронным ударом. Кальций // Там само. 1974. Т. 37, вып. 5 (співавт.); Возбуждение щелочно-земельных атомов электронным ударом. Барий // Там само. 1975. Т. 38, вып. 2 (співавт.); Эффективные сечения возбуждения спектральных линий атома свинца // Там само. 1979. Т. 46, вып. 6 (співавт.); Излучение эксимеров КrF и ХеF в плазменной струе // Письма в Журнал технической физики. 1986. Т. 12, № 10 (співавт.); О механизмах образования инверсной заселенности уровней атомов и ионов металлов в плазменной струе // Журнал технической физики. 1998. Т. 68.