Миронюк Сергій Сергійович

Визначення і загальна характеристика

МИРОНЮ́К Сергій Сергі­йович (31. 12. 1984, смт Лисянка, нині с-ще Звенигородського р-ну Черкаської обл. — 24. 07. 2023, по­близу с. Андріївка Бахмутського р-ну Донецької обл., похований 29. 07. 2023 у рідному с-щі) — військовик. Молодший сержант. Герой України (2024, посмертно). Медаль «За військову службу Україні» (2023). Закінчив Національний університет фізичного вихова­н­ня та спорту (Київ, 2006). Мешкав та працював у Києві. На третій день після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) пішов до Лисянського військ­комату, однак від­разу долучитися до захисту територіальної цілісності держави не вдалося, оскільки тоді було дуже багато добровольців. Повернувся до Києва, де вступив до Територіальної оборони «Азов» (від березня 2022 — полк сил спеціальних операцій «Азов», від січня 2023 — 3-я окрема штурмова бригада Сухопутних військ Збройних сил України). У березні—квітні 2022 брав участь в обороні столиці та Київської обл. Від­тоді воював на запорізькому напрямку. У липні того ж року на Гуляйпільщині, по­близу с. Зелене Пологівського р-ну Запорізької обл., очолив штурмову групу, з якою без втрат захопив і кілька тижнів утримував ворожу позицію. Від січня 2023 виконував бо­йові зав­да­н­ня по­близу сіл Андріївка, Кліщіївка, м. Часів Яр Бахмутського р-ну, с. Біла Гора Кр­аматорського р-ну Донецької обл., уздовж ка­налу Сіверський Донець—Донбас, тримав оборону на найбільш небезпечній позиції «Суми» на бахмутському напрямку. Загинув у стрілецькому бою під час штурмува­н­ня ворожих окопів, прикривши собою по­братима. Завдяки його мужності та професіоналізму зупинено вороже просува­н­ня, знищено значну кількість окупантів. У памʼять про Сергія Миронюка по­братими на­звали свій взвод «Мирон». У травні 2024 на фасаді Лисянського ліцею № 2, де він на­вчався, встановлено меморіальну дошку.

О. В. Савченко

Завантажити статтю