Дунець Святослав Богданович
ДУНЕ́ЦЬ Святослав Богданович (15. 07. 1973, м. Бучач, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — хоровий диригент, педагог. Заслужений артист України (2009). Лауреат Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів (Київ, 2001), премії імені С. Крушельницької (2021), літературно-мистецької премії імені братів Б. та Л. Лепких (Тернопіль, 2022). Закінчив Вищий музичний інститут (Львів, 1998; кл. І. Жука). 1998–2010 — засновник, художній керівник та головний диригент камерного хору Тернопільської філармонії; 2010–18 — викладач відділу «хорове диригування» та керівник студентського симфонічного оркестру Тернопільського музичного училища; від 2018 — художній керівник та головний диригент академічного камерного хору «Бревіс» Тернопільської обласної філармонії. Водночас — викладач сольфеджіо та регент семінарійного хору Тернопільської вищої духовної семінарії УГКЦ (від 2011). Брав участь у постановках та диригував творами: духовна програма «Вознесімо серця» та пісенно-поетичне дійство «Світло і тіні хреста» О. Германа; кантата «Червона калина» для хору, солістів та камерного оркестру Л. Дичко; «Реквієм» В.-А. Моцарта; «Вечорниці» (театралізоване дійство) П. Ніщинського; історична ораторія «Віють вітри» та «Буковинське Різдво» Г. Гаврилець; «Меса» І. Стравінського; поема-кантата «Гамалія» М. Скорика; «Заповіт» В. Барвінського. Виступав у Польщі, Німеччині, Франції, Бельгії, Угорщині.