Павлишин Юліан
ПАВЛИ́ШИН Юліан (13. 07. 1908, с. Жизномир, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 2008, похований у м. Філадельфія, шт. Пенсильванія, США) — лікар-психіатр, громадський діяч, меценат. Доктор медицини (1949). Закінчив Бучацьку гімназію (нині Чортківського р-ну). Медицину студіював у Варшаві, де 1938–39 був головою Української студентської громади та першим головою Медичної громади. 1936 продовжив навчання у Будапешті. Згодом провадив приватну лікарську практику на Тернопільщині, лікував повстанців ОУН та УПА, був заарештований органами НКВС. Наприкінці 2-ї світової війни виїхав до Німеччини. 1950 емігрував до США. 1957 отримав дозвіл на лікарську практику. 1971–80 очолював лікарню для хворих на алкоголізм та наркоманію у шт. Міннесота. Від 1980 — на пенсії. Член Американських медичної та психіатричної асоціацій, Міннесотського відділу Українського лікарського товариства Північної Америки. Сприяв розвитку української культури за кордоном та в Україні, зокрема жертвував на українське шкільництво в Бразилії й Югославії, Українську харитативну службу в Мюнхені, на розвиток «Пласту» на Тернопільщині тощо. Автор нарису «Здоровий стан Бучаччини», опублікованого у збірнику «Бучач і Бучаччина» (Нью-Йорк, 1972).
Рекомендована література
- Пундій.