Андрієвський Василь Васильович

Визначення і загальна характеристика

АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Василь Васильович (псевдоніми і криптоніми: Анский, Анський, В. Анський, Некрашевич, В. Некрашевич, Юрась, А., В., В. А.; 19. 08. 1895, с. Рожнівка Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — ?) — агроном, письменник, громадський діяч. Здобув освіту агронома. Працював на Трубчевських підприємствах Київського обласного військово-промислового комітету, на початку 1917 — у лісовому господарстві в Білорусі. Наприкінці 1917 переїхав до Кролевця (нині Чернігівська обл.), де розпочав політичну кар’єру. Був обраний членом повітового українського комітету, організовував маніфестації та мітинги під гаслами скликання Всеросійських Установчих зборів. Дотримувався ідеї автономії України у складі оновленої Росії. На 1-му губернському українському з’їзді в Чернігові обраний членом української губернської ради. 1917–18 брав участь в українських повітових з’їздах у Новгороді-Сіверському, Сосниці та Борзні (нині усі — Чернігівська обл.). Інструктор-організатор УЦР в Сосницькому пов., 1918 — комісар Борзнянського пов., співорганізатор загону вільного козацтва у с. Рожнівка, 1919 — начальник інформаційного відділу Конгресу трудового народу (Київ). Того ж року емігрував до італійського м. Фіуме (нині м. Рієка, Хорватія). Заарештований італійською владою. Два місяці перебував у в’язниці м. Трієст. Депортований до Югославії. Жив у містах Блед, Птуй (нині Словенія), Валєво (нині Сербія), Белґрад. 1926–28 — секретар управи товариства «Просвіта», 1928–39 — член, голова управи Української громади в Белґраді. Був делегатом 1-ї Конференції української еміграції (Прага, 1929), прихильник Уряду УНР в еміграції. 1941–45 — коректор, диктор української редакції німецького «Телерадіо» («Інтеррадіо», «Вінета», Белґрад, Берлін, Кеніґсберґ). Влітку 1943 разом із М. Лівицьким відвідав Вінницю, звідки вів репортаж про Вінницьку трагедію 1937–38 (місце поховання розстріляних українців у 1930-х рр.). Влітку 1945 повернувся до Югославії, жив у м. Баня-Лука (нині Боснія і Герцеґовина). Співорганізатор і член управи організації Українська народна рада. 1946 заарештований радянською контррозвідкою, вивезений до Києва. 7 квітня 1947 засуджений до 10-ти р. таборів. Подальша доля невідома. Реабілітований 1996. Автор комедії «За кулісами театру» (Л., 1932).

Завантажити статтю